-1-
дієслово недоконаного виду
[розм.]

Словник відмінків

Інфінітив харапу́дитися, харапу́дитись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   харапу́дьмося, харапу́дьмось
2 особа харапу́дься харапу́дьтеся, харапу́дьтесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа харапу́дитимуся, харапу́дитимусь харапу́дитимемося, харапу́дитимемось, харапу́дитимемся
2 особа харапу́дитимешся харапу́дитиметеся, харапу́дитиметесь
3 особа харапу́дитиметься харапу́дитимуться
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа харапу́джуся, харапу́джусь харапу́димося, харапу́димось, харапу́димся
2 особа харапу́дишся харапу́дитеся, харапу́дитесь
3 особа харапу́диться харапу́дяться
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
харапу́дячись
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. харапу́дився, харапу́дивсь харапу́дилися, харапу́дились
жін. р. харапу́дилася, харапу́дилась
сер. р. харапу́дилося, харапу́дилось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
харапу́дившись

Словник синонімів

ЛЯКА́ТИСЯкого, чого й без додатка (зазнавати страху, переляку від кого-, чого-небудь), СТРАХА́ТИСЯ, СТРАШИ́ТИСЯ, ПОЛО́ХАТИСЯ, САХА́ТИСЯ, ЖАХА́ТИСЯкого, чого, підсил.,УЖАХА́ТИСЯ[ВЖАХА́ТИСЯ], ТРЕМТІ́ТИперед ким, чим і без додатка, підсил.,ТРІПОТА́ТИ[ТРІПОТІ́ТИ], ТРЕПЕТА́ТИ без додатка, від кого, чого, перед ким, чим, рідше, ХАРАПУ́ДИТИСЯрозм.,ПОЛОШИ́ТИСЯкого, чого й без додатка, розм.,ТІ́ПАТИСЯперед ким, чим, розм.,СПУ́ДЖУВАТИСЯкого, чого й без додатка, діал. - Док.: зляка́тися, ізляка́тисярідшепереляка́тися, наляка́тися, настраха́тися, настраши́тися, острахну́тися, перестраши́тися, споло́хатися, сполоши́тися, переполо́хатися, схарапу́дитися, переполоши́тися, наполо́хатися, ужахну́тися[вжахну́тися], зжахну́тися, спу́дитися, перепу́дитисядіал.помаркотні́ти. На Нелю.. напав якийсь незрозумілий страх. Вона стала лякатись присмерку (Ірина Вільде); Захар пополотнів і перелякавсь. Холодна ввижалася йому чимсь дуже страховинним (А. Кримський); - Ви скоро й своєї тіні будете страхатися, - презирливо скривив тонкі уста Сафрон Варчук (М. Стельмах); - Невже ото все неправда, що розказував дядько Филін? То це я тільки дурно настрахалась? - сказала Настя (І. Нечуй-Левицький); Вона боялась, що п’яний чоловік почне зараз же неприємну розмову, а ще більше страшилася його важких кулаків (А. Шиян); Як я настрашилася, ще й досі тремчу, як згадаю ту ніч! (І. Франко); [Наталя Семенівна (побачивши Оксану):] Ти?!.. [Оксана:] Я! Не полохайтесь! Це не манія, а я живесенька... (М. Кропивницький); Микола був вперше на морі. Його тверда душа трохи сполохалась (І. Нечуй-Левицький); Якось вона проковтнула голку, всі страшенно сполошились (П. Панч); В перепуді після недавніх заколотів і повстань - государ, можновладець величезної країни, сахався людей (О. Ільченко); Раптом Юра схоплюється і жахається - дороги далі нема (Ю. Смолич); - Ой лишенько! - вжахається тітка. - Багато людей вбито? (Марко Вовчок); Щось грюкнуло так по хаті, що аж шибки забряжчали. Галя вжахнулась (Марко Вовчок); - А що ж, Свириде Яковлевичу, взамін дасте за цю півдесятинку?.. - Дулю з маком! Тремтиш? (М. Стельмах); Скільки ж треба сонця, ласки, квітів по останнім святі перемог, щоб одвикли діти тріпотіти перед чорним привидом тривог!.. (Н. Забіла); Мошко відкинув сю думку [про втечу]. Хто ще знає, чи є чого полошитися? (І. Франко); - Хто там?.. "Господи! Розбишаки це", - подумала Пріська вся тіпаючись (Панас Мирний); Спудився цирульничина, Кинув тацку, палку й торбу, Сам же - подавай бог ноги! (І. Франко); Гриць дуже перепудився і зверещав (І. Франко). - Пор. 1. боя́тися.