ВИ́ГАДКА (те, що створене в уяві, чого немає й не було в дійсності), ВИ́ДУМКА, ВИ́ГАДрідше, ВИ́МИСЕЛ, ВИ́ТІВКА, ФАНТА́ЗІЯ, ФАНТА́СТИКА, НЕБИЛИ́ЦЯ, НЕБУВА́ЛЬЩИНА, МУДРУВА́ННЯ, КОНЦЕ́ПТзах.,ПРИГА́ДКАрідко, ФАНТАСМАГО́РІЯрідко,БА́ЙКАрозм., БРЕ́ХНІмн., розм., ПОБРЕХЕ́НЬКИрозм., ХАРАМА́Н діал.Дядько похилив голову,.. а далі почав розказувати, мішаючи те, що йому оповідав дід, із своїми вигадками (І. Нечуй-Левицький); Прошу.. не думати, що се я розповідаю видумку (І. Франко); Він мовив навмання, не знав, що вигад зійдеться з правдою (Леся Українка); Читаючи поему, роман, ми часто можемо забутись і вважати, що описувана подія не є вимисел, а істина (з науково-популярної літератури); Оверко, Зінько на всякі витівки вдаються, якусь капость неодмінно встругнуть (К. Гордієнко); [Орест:] Я знаю тільки одно право, право на щастя! А яке ж ти маєш право віддавати мене в жертву якійсь фантазії, якійсь фікції (Леся Українка); Записав.. серію осетинських казок, які мене вразили буйною фантастикою (С. Васильченко); [Омелян:] Пане війте, відки ви смієте розпускати про мене і про мою сестру якісь небилиці? (І. Франко); - У скруті чоловік в усяку небувальщину повірить (І. Муратов); Повинні [драматичні твори] подавати нам справжнє життя, а не якісь пригадки (Панас Мирний); Слід лише примусити Каргата говорити прилюдно.. Це враз показало б усю безпідставність його фантасмагорій (Ю. Шовкопляс); То байка, що Іван був дев’ятнадцятий у батька (М. Коцюбинський); Насті вже давно хотілося провчити бабу, щоб по хатах брехень не розносила (Я. Качура); На відміну від традиційних мисливських побрехеньок, біля нашого вогнища розповідалося лише правду (О. Гончар).

ОБМА́Н (неправдиві слова, нечесні вчинки, дії і т. ін.), НЕПРА́ВДА, КРИ́ВДА, ОБДУ́РЮВАННЯ[ОДУ́РЮВАННЯ], ОДУ́РЕННЯ, ОМА́НА, ШАРЛАТА́НСТВО, ФАЛЬШ, ОШУКА́НСТВОрозм., ДУРИСВІТСТВОрозм., ОБЛУ́ДАрозм., ОДУ́РАрідше, О́ШУКдіал., ОШУ́КАдіал., ЛУДА́діал., ХАРАМА́Ндіал. Не від болю сльози заблищали - Від обману першого в житті (М. Нагнибіда); Пан знову хоче її [землю] відібрати, почав судитися і, видно, неправдою та брехнею відсудить її (М. Стельмах); Дзенькіт і бренькіт [на торжку], цокотіння і бубоніння, а над усім - брехні, обдурювання, крутійство (П. Загребельний); Палючою блискавицею впала на Євгена стаття в вечірній газеті.Стаття про шарлатанство асистента міської лікарні Мазура (Ю. Мушкетик); З консервного заводу завернули кілька ящиків з черешнею, де було виявлено фальш: знизу підкладено гілочок з листям та груддя землі, а черешнею зверху тільки прикрито (О. Гончар); [Гільда:] Тебе ще кривдять... Разом всі підем, Щоб не було якого ошуканства (І. Кочерга); -І пощо то все перемелювати? Чи того, хто читає?.. Се сконденсована блага, екстракт глупоти і дурисвітства (І. Франко); Отечество на язиці, а в серці облуда (прислів’я); Підскочив Ярема: - Одура страшна! Я чую тут зле ошуканство..! (М. Старицький); - Це ошука, Борух, ти на ошуку взявся! (Лесь Мартович). - Пор. шахра́йство.

ОБМА́ННИК (той, хто обманює), ОБМА́НЩИКрідше, ОШУКА́НЕЦЬрозм.,ДУРИЛЮ́Дрозм.,ДУРИ́СВІТрозм.,ОШУ́СТдіал.,ХАРАМА́Ндіал.Ліпше зараз сказати менше, ніж потім виходити обманниками перед громаду (В. Бабляк); То Цинарис, цехмістр картьожний, Фігляр, обманщик, плут безбожний З собою всіх шахраїв веде (І. Котляревський); А щоб мій лист відразу ви пізнали І ошуканцям в руки не попали, Так ось вам знак - та тілько се секрет: На листі буде підпис: Джерголет! (І. Франко); Виводити на чисту воду Тих, що народу коять шкоду: Пройдисвітів, дурисвітів, Підступників та лизунів (С. Воскрекасенко); - Ой, хто б до нього йшов? Та то ошуст, - промовила Антошка (В. Гжицький). - Пор. 1. шахра́й.