-1-
іменник чоловічого роду, істота
[розм.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний хапу́н хапуни́
родовий хапуна́ хапуні́в
давальний хапуно́ві, хапуну́ хапуна́м
знахідний хапуна́ хапуні́в
орудний хапуно́м хапуна́ми
місцевий на/у хапуно́ві, хапуні́ на/у хапуна́х
кличний хапу́не хапуни́

Словник синонімів

ХАБА́РНИК (особа, що бере хабарі), ХАПУ́ГАрозм., ХАПУ́Нрозм., ХАПКО́розм., ЗДИ́РНИКзаст., ЗДИ́РЦЯзаст., ХАПТУ́РНИКдіал.; КРОПИ́В’ЯНЕ СІ́М’Язневажл. заст. (про чиновників, канцеляристів, які брали хабарі). - Від унтерів залежить багато що в солдатському житті. А ви їх правильно хабарниками та п’явками нарекли, - додав він і підморгнув Шевченкові (З. Тулуб); Коли в кого нероби та хапуги часом виростають.., то його син знає, для чого живе, він недаром їсть хліб народний (О. Гончар); Григорій Петрович ще захопив старих порядків на службі: старший був у них великий хапун (Панас Мирний); - Якось я проговорився перед маляром: намалюй, кажу, ти того хаптурника на самому дні під Юдою, щоб не брав з нас хабарів (І. Нечуй-Левицький); Недарма в народі охрестили канцеляристів, чинуш і бюрократів презирливим прізвиськом - кропив’яне сім’я (з газети).

Словник фразеологізмів

хапу́н ухопи́в / вхо́пить кого і без додатка, грубо. Хто-небудь несподівано зник, десь подівся. [Голос за садом:] Федоро! Який там тебе хапун ухопив? [Спокійніше] Так немов у воду впала молодиця (С. Васильченко); // З ким-небудь щось трапилося. Він теж, як не вхопить хапун, після свого середньоліття, подасться у пасічники (М. Стельмах).

хапу́н ухопи́в / вхо́пить кого і без додатка, грубо. Хто-небудь несподівано зник, десь подівся. [Голос за садом:] Федоро! Який там тебе хапун ухопив? [Спокійніше] Так немов у воду впала молодиця (С. Васильченко); // З ким-небудь щось трапилося. Він теж, як не вхопить хапун, після свого середньоліття, подасться у пасічники (М. Стельмах).