-1-
вигук
незмінювана словникова одиниця
-2-
іменник чоловічого роду
(дія від: хапати) [вживається переважно у фразеологізмі]

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний хап  
родовий ха́па  
давальний ха́пу, ха́пові  
знахідний хап  
орудний ха́пом  
місцевий на/у ха́пу  
кличний ха́пе*  

Словник фразеологізмів

як (мов, ні́би і т. ін.) хап ухопи́в кого. Хто-небудь зник раптово і безслідно. Антін як пішов зранку десь на гору, та як хап його ухопив, і до хати не йде (С. Чорнобривець); Лис чекав, що він [Гусак] повернеться, а того як хап ухопив (Нар. казка).