-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив хандри́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   хандрі́мо, хандрі́м
2 особа хандри́ хандрі́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа хандри́тиму хандри́тимемо, хандри́тимем
2 особа хандри́тимеш хандри́тимете
3 особа хандри́тиме хандри́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа хандрю́ хандримо́, хандри́м
2 особа хандри́ш хандрите́
3 особа хандри́ть хандря́ть
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
хандрячи́
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. хандри́в хандри́ли
жін. р. хандри́ла
сер. р. хандри́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
хандри́вши

Словник синонімів

НУДЬГУВА́ТИ (відчувати гнітючий душевний стан від бездіяльності, відсутності розваг, інтересу до навколишнього),НУ́ДИ́ТИСЯ, СКУЧА́ТИрідше;НИ́ДІТИ, СКНІ́ТИ, МАРУ́ДИТИСЯ розм.,ТОМИ́ТИСЯ (знемагаючи від бездіяльності, одноманітності кого-, чого-небудь);ХАНДРИ́ТИрозм.,КИ́СНУТИрозм. (перебуваючи в пригніченому стані). Дівчата сиділи в кімнаті з відчиненим вікном і нудьгували (Ю. Яновський); Нудився [Антосьо], марудився, чогось хотілось - і сам не знав чого (А. Свидницький); В цей день [неділю] працювати - від Бога гріх, а від людей - сором. Тож і доводилось скніти в самоті з думами своїми (І. Цюпа); Відчувши в собі неспокій, ..Ольга сумувала, хандрила, не знаходила собі місця (А. Іщук); Терентій поснував по подвір’ї, ..зайшов до хати, щось буркнув Дарині, яка все кисла після смерті дитини (М. Стельмах). - Пор. сумува́ти.