НУДЬГА́ (гнітючий душевний стан, викликаний бездіяльністю, відсутністю розваг, відсутністю інтересу до навколишнього),НУДО́ТАпідсил. розм.,СКУ́КА рідше,НУДрозм.,НУДА́розм.,ЗАНУ́ДАпідсил. заст.,НУ́ДИмн., рідше;ХАНДРА́розм.,СПЛІНкнижн. заст. (нудьга, супроводжувана похмурим настроєм). Та тут можна вмерти з нудьги! Ані полювань, ані бенкетів, ані танків (З. Тулуб); Одно тільки дошкуляло замкненим серед стін людям - скука (Ю. Опільський); Було їй [Білочці] сказано: нікуди не втікать І панову хандру потроху розважать (Л. Глібов); Раптом усі відчули полегкість: сплін його високопревосходительства міг знайти розрядку (О. Полторацький). - Пор. сум.