хамулуватий 1 значення

-1-
прикметник
[розм.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний хаму́луватий хаму́лувата хаму́лувате хаму́луваті
родовий хаму́луватого хаму́луватої хаму́луватого хаму́луватих
давальний хаму́луватому хаму́луватій хаму́луватому хаму́луватим
знахідний хаму́луватий, хаму́луватого хаму́лувату хаму́лувате хаму́луваті, хаму́луватих
орудний хаму́луватим хаму́луватою хаму́луватим хаму́луватими
місцевий на/у хаму́луватому, хаму́луватім на/у хаму́луватій на/у хаму́луватому, хаму́луватім на/у хаму́луватих

Словник синонімів

НЕЗГРА́БНИЙ (який не має спритності й легкості в рухах), НЕДОЛА́ДНИЙ, НЕОКОВИ́РНИЙрозм.,НЕВМІ́ЛИЙ, НЕВПРА́ВНИЙ, НЕЗРУ́ЧНИЙрідше;НЕПОВОРОТКИ́Й, ВАЙЛУВА́ТИЙ, МІШКУВА́ТИЙрозм.,РОЗВА́ЛЬКУВАТИЙрозм.,ТЮХТІЮВА́ТИЙрозм.,ВАХЛАКУВА́ТИЙрозм.,МАМУЛУВА́ТИЙрозм.,ХАМУЛУВА́ТИЙрозм. (повільний, незграбний у рухах); НІ́Я́КОВИЙ (незграбний, неповороткий через сором’язливість); ВЕДМЕДКУВА́ТИЙ[ВЕДМЕДИКУВА́ТИЙ]розм. (перев. про дітей). Не хотілось показувати себе незграбним, вайлуватим. І він поспішав, а виходило ще гірше (І. Цюпа); Хлопці відразу ж почали борюкатись, кожухи, темна спецформа робили їх неоковирними, вайлуватими (О. Лупій); Перед очима в Панаса невідступно стояла постать гладкого пана у постолах, сама серед поля, невміла і безпорадна (М. Коцюбинський); Стадницький, повернувши на шлях, терпляче очікує невправного вершника (М. Стельмах); - Якась ти неповоротка, Надько, - бурчав. - Усе в тебе з рук падає, нічого ти до пуття не можеш довести... (Є. Гуцало); Інженер стояв серед кімнати, заклавши за спину руки. Товстий, мішкуватий і здивований (І. Ле); Зовсім навпаки йому був Жук: такий же чорний, такий же розвалькуватий, такий неохайний біля себе, як і давно! (Панас Мирний); Тут, на річці, Сирота не видавався таким тюхтіюватим. Спритно підтягнув човна, одним ударом увігнав у пісок короткого ломика, прип’яв човна (Ю. Мушкетик); Левада добре пам’ятав його високу мамулувату постать (І. Кириленко); Бурлаки ледве совали руками. Кухар і отаман мовчки осміхались.., дивлячись на хамулуватих неповертайлів-хліборобів (І. Нечуй-Левицький); Ніяковий, сутулий, в гімназичній Наївній формі, мрійник і позер.. - Такий я був у Корсуні, над Россю (М. Рильський); Враз зникає його сором’язливість. Він уже не ведмедикуватий хлопчина з дубовими плечима (О. Донченко).