-1-
іменник середнього роду
(хмиз) [діал.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний хамло́  
родовий хамла́  
давальний хамлу́  
знахідний хамло́  
орудний хамло́м  
місцевий на/у хамлі́  
кличний хамло́*  

Словник синонімів

ХМИЗзбірн. (невеликі тонкі гілки, відділені від дерева, куща; сухі гілки, сучки дерев, що попадали на землю), ХМИ́ЗЗЯрідше,ХВО́РО́СТ, ХВОРОСТИ́ННЯдіал.,ХВОРОСТНЯ́К, ПАЛІ́ЧЧЯ, ЛОМ, ЛОМА́ЧЧЯ, ТРУ́СОК, ТРУСКдіал.,ХМИЗНЯ́Крідше,ЛА́МАНЬрозм.,ЛІМдіал.,ПАТИ́ЧЧЯдіал.,РІ́ЩЕдіал.,ХАМЛО́діал.,ХРУСТдіал.,ХАЩдіал.Підклали свіжого хмизу, й сухі палички затріщали в синенькому полум’ї (С. Васильченко); Хмиззя, обмазане в глей, говорюча ластівка носить, Поки не зліпить гнізда (М. Зеров); Старша сестра, чорноока Маруся, вартовому зуби замовляла, а меншенька Катруся знедоленому братику хліб і до хліба через оголене хворостиння рученятами пропихала (С. Ковалів); Короткочубі трави по долинках ще схилені в один бік, а в них позапліталось паліччя, очерет, торішнє сіно (Ю. Мушкетик); Ой піду я в ліс по дрова, Назбираю лому (пісня); Віктор підкладає сухе ломаччя.. З багаття знову вириваються веселі язики (П. Автомонов); В каміні дотлівали поліна та трусок (І. Нечуй-Левицький); Молодь з бригади .. допомогла лісоводам.. возити та викладати по гребенях схилів паливний матеріал, тобто всяку ламань, прілу солому, сухий бур’ян (І. Волошин); Мов хорий, вітер там стогнав, Серед верхів блукаючи. То в далі лім десь затріщить, Ворона крякне (І. Франко); За шість грибків та оберемок сухого патиччя ви обидва припаяли мені тоді п’ять злотих штрафу (П. Козланюк); Станко та Мирослава докинули ріща на вогонь (Ю. Опільський); Так навпростець і чеше [Масляк], по колоддям спотикається і вже не десять разів лобом цілувався з хамлом, що попід ногами йому плуталося (Г. Квітка-Основ’яненко); [Деві:] Дядьку, ось пожди, я хрусту принесу, вогонь підживим (Леся Українка). - Пор. сушня́к.
-2-
іменник чоловічого або середнього роду, істота
(хам, хамка) [лайл.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний хамло́  
родовий хамла́  
давальний хамлу́  
знахідний хамло́  
орудний хамло́м  
місцевий на/у хамлі́  
кличний хамло́*  

Словник синонімів

ХМИЗзбірн. (невеликі тонкі гілки, відділені від дерева, куща; сухі гілки, сучки дерев, що попадали на землю), ХМИ́ЗЗЯрідше,ХВО́РО́СТ, ХВОРОСТИ́ННЯдіал.,ХВОРОСТНЯ́К, ПАЛІ́ЧЧЯ, ЛОМ, ЛОМА́ЧЧЯ, ТРУ́СОК, ТРУСКдіал.,ХМИЗНЯ́Крідше,ЛА́МАНЬрозм.,ЛІМдіал.,ПАТИ́ЧЧЯдіал.,РІ́ЩЕдіал.,ХАМЛО́діал.,ХРУСТдіал.,ХАЩдіал.Підклали свіжого хмизу, й сухі палички затріщали в синенькому полум’ї (С. Васильченко); Хмиззя, обмазане в глей, говорюча ластівка носить, Поки не зліпить гнізда (М. Зеров); Старша сестра, чорноока Маруся, вартовому зуби замовляла, а меншенька Катруся знедоленому братику хліб і до хліба через оголене хворостиння рученятами пропихала (С. Ковалів); Короткочубі трави по долинках ще схилені в один бік, а в них позапліталось паліччя, очерет, торішнє сіно (Ю. Мушкетик); Ой піду я в ліс по дрова, Назбираю лому (пісня); Віктор підкладає сухе ломаччя.. З багаття знову вириваються веселі язики (П. Автомонов); В каміні дотлівали поліна та трусок (І. Нечуй-Левицький); Молодь з бригади .. допомогла лісоводам.. возити та викладати по гребенях схилів паливний матеріал, тобто всяку ламань, прілу солому, сухий бур’ян (І. Волошин); Мов хорий, вітер там стогнав, Серед верхів блукаючи. То в далі лім десь затріщить, Ворона крякне (І. Франко); За шість грибків та оберемок сухого патиччя ви обидва припаяли мені тоді п’ять злотих штрафу (П. Козланюк); Станко та Мирослава докинули ріща на вогонь (Ю. Опільський); Так навпростець і чеше [Масляк], по колоддям спотикається і вже не десять разів лобом цілувався з хамлом, що попід ногами йому плуталося (Г. Квітка-Основ’яненко); [Деві:] Дядьку, ось пожди, я хрусту принесу, вогонь підживим (Леся Українка). - Пор. сушня́к.

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний хамло́ ха́мла
родовий хамла́ хамл
давальний хамло́ві, хамлу́ ха́млам
знахідний хамла́ хамл
орудний хамло́м ха́млами
місцевий на/у хамло́ві, хамлі́ на/у ха́млах
кличний хамло́ ха́мла

Словник синонімів

ГРУБІЯ́Н (той, хто грубо себе поводить), НЕЧЕ́МА, ХАМзневажл., лайл.,БУРБО́Нзаст., зневажл.,ХАМЛО́вульг., лайл., ХАМУ́ЛАвульг., лайл.,МУДЬзневажл., лайл.За старшого над людьми тут ротмістр Гессен, крикун і грубіян (О. Гончар); - Мені не слід було б тепер і розмовляти з вами. З отаким нечемою! (А. Головко); За цілий рік жодного листа не написав [Галаґан]. Хам! (А. Головко); Ми з Герном написали листа в Орськ майору Мєшкову, просили допомогти Шевченкові, а той товстошкірий бовдур, той бурбон нічого не второпав і почав його терзати муштрою (З. Тулуб); - Мільцю, чуєш, що за комедію робить з нами отсей хамло!.. простягає руку по нашу дитину! (І. Франко); [Шмуль:] Ну, ти, хамула! Чого штовхаєшся? (С. Васильченко); Най би поважився чоловік не обминути його.., то так зганьбить, що й о світі не стямишся! - А ти, мудю! А ти, хлопе! А ти, опришку! (І. Франко).
I. НАХА́БА (той, хто діє, поводиться зухвало, безцеремонно), ЗУХВА́ЛЕЦЬ, НАХА́БНИКрідко,БЕЗЧЕ́ЛЬНИКдіал.;ХАМзневажл., лайл.,ХАМЛО́підсил., ХАМЛЮ́ГАпідсил.,ХАМУ́ЛАпідсил. (той, хто поводиться безцеремонно, з викликом, грубо). Це був молодий самовпевнений нахаба, який не знав про існування на світі якоїсь там ґречності (П. Загребельний); Збляклий гульвіса уже стояв осторонь. Здавалося, єдине, що володіло недавнім зухвальцем, - страх (В. Большак); Пані Олімпія, хоч в душі клене нахабників, все-таки, рада-не-рада, відчиняє "салон" (І. Франко); Хвилину завагався [Ілакович], як йому поступити:покласти край недопустимій розперезаності маклера, просто повернувшись спиною до хама, чи вдати, ніби нічого незвичайного в його поведінці й не помітив (Ірина Вільде); Старості легше було б схопити з стола важкий кам’яний прес і розтрощити ним голову оцьому хамлюзі, аніж звертатися до нього з добрим словом (Д. Бедзик). - Пор. I. безсоро́мник, I. грубія́н.