хаменити 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | хамени́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | хамені́мо, хамені́м | |
| 2 особа | хамени́ | хамені́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | хаменю́ | хамени́мо, хамени́м |
| 2 особа | хамени́ш | хамени́те |
| 3 особа | хамени́ть | хаменя́ть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | хамени́в | хамени́ли |
| жін.р. | хамени́ла | |
| сер.р. | хамени́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| хамене́ний | ||
| Безособова форма | ||
| хамене́но | ||
| Дієприслівник | ||
| хамени́вши | ||