-1-
іменник чоловічого роду, істота
[лайл.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний хам ха́ми
родовий ха́ма ха́мів
давальний ха́мові, ха́му ха́мам
знахідний ха́ма ха́мів
орудний ха́мом ха́мами
місцевий на/у ха́мові, ха́мі на/у ха́мах
кличний ха́ме ха́ми

Словник синонімів

ГРУБІЯ́Н (той, хто грубо себе поводить), НЕЧЕ́МА, ХАМзневажл., лайл.,БУРБО́Нзаст., зневажл.,ХАМЛО́вульг., лайл., ХАМУ́ЛАвульг., лайл.,МУДЬзневажл., лайл.За старшого над людьми тут ротмістр Гессен, крикун і грубіян (О. Гончар); - Мені не слід було б тепер і розмовляти з вами. З отаким нечемою! (А. Головко); За цілий рік жодного листа не написав [Галаґан]. Хам! (А. Головко); Ми з Герном написали листа в Орськ майору Мєшкову, просили допомогти Шевченкові, а той товстошкірий бовдур, той бурбон нічого не второпав і почав його терзати муштрою (З. Тулуб); - Мільцю, чуєш, що за комедію робить з нами отсей хамло!.. простягає руку по нашу дитину! (І. Франко); [Шмуль:] Ну, ти, хамула! Чого штовхаєшся? (С. Васильченко); Най би поважився чоловік не обминути його.., то так зганьбить, що й о світі не стямишся! - А ти, мудю! А ти, хлопе! А ти, опришку! (І. Франко).
I. НАХА́БА (той, хто діє, поводиться зухвало, безцеремонно), ЗУХВА́ЛЕЦЬ, НАХА́БНИКрідко,БЕЗЧЕ́ЛЬНИКдіал.;ХАМзневажл., лайл.,ХАМЛО́підсил., ХАМЛЮ́ГАпідсил.,ХАМУ́ЛАпідсил. (той, хто поводиться безцеремонно, з викликом, грубо). Це був молодий самовпевнений нахаба, який не знав про існування на світі якоїсь там ґречності (П. Загребельний); Збляклий гульвіса уже стояв осторонь. Здавалося, єдине, що володіло недавнім зухвальцем, - страх (В. Большак); Пані Олімпія, хоч в душі клене нахабників, все-таки, рада-не-рада, відчиняє "салон" (І. Франко); Хвилину завагався [Ілакович], як йому поступити:покласти край недопустимій розперезаності маклера, просто повернувшись спиною до хама, чи вдати, ніби нічого незвичайного в його поведінці й не помітив (Ірина Вільде); Старості легше було б схопити з стола важкий кам’яний прес і розтрощити ним голову оцьому хамлюзі, аніж звертатися до нього з добрим словом (Д. Бедзик). - Пор. I. безсоро́мник, I. грубія́н.