халтурити 1 значення

-1-
дієслово недоконаного виду
[розм.]

Словник відмінків

Інфінітив халту́рити
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   халту́рмо
2 особа халту́р халту́рте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа халту́ритиму халту́ритимемо, халту́ритимем
2 особа халту́ритимеш халту́ритимете
3 особа халту́ритиме халту́ритимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа халту́рю халту́римо, халту́рим
2 особа халту́риш халту́рите
3 особа халту́рить халту́рять
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
халту́рячи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. халту́рив халту́рили
жін. р. халту́рила
сер. р. халту́рило
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
халту́ривши