-1-
іменник жіночого роду

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний ха́ле́па ха́ле́пи
родовий ха́ле́пи ха́ле́п
давальний ха́ле́пі ха́ле́пам
знахідний ха́ле́пу ха́ле́пи
орудний ха́ле́пою ха́ле́пами
місцевий на/у ха́ле́пі на/у ха́ле́пах
кличний ха́ле́по* ха́ле́пи*

Словник синонімів

НЕПРИЄ́МНІСТЬ (подія, випадок, обставина тощо, які викликають почуття незадоволення, досади і т. ін.), ПРИ́КРІСТЬ, ПРИ́КРОЩІмн., КА́ПОСТЬ розм.; ХА́ЛЕ́ПАрозм., ПРИЧИ́НА заст. (неприємна подія, перев. несподівана); ПРИГО́ДА (неприємна подія, перев. несподівана, небезпечна); РАХУ́БАрозм. (неприємний клопіт із ким-, чим-небудь). Наче чула душа моя, що буду мати клопіт та неприємності (М. Коцюбинський); Це був особливий день, повний прикростей і невдач (О. Гуреїв); У понеділок - нова капость: попеляста курка сказилася. Півнем закукурікала на порозі (О. Ковінька); - А тут ще й радикуліт розгулявся - давня халепа. Стояти несила (Я. Баш); - Чого ти топишся, дівча? Скажи: яка тобі печаль? Яка вчинилася причина? (С. Руданський); - Як не глядів [дервіш], як не старався, - сталась пригода: заслаб осел в пустині та й здох (М. Коцюбинський); Вискочило [щеня] із-за кущів та так й вп’ялося інспекторові в литку. - Це ж буде рахуба, як порве! - вдарилась Настя об поли (С. Васильченко).

Словник фразеологізмів

вли́пнути в істо́рію (в ха́ле́пу). Стати, виявитися причетним до якоїсь неприємної справи. Язик мій заплітався, я нічого не міг до ладу пояснити їй і вже сердився сам на себе, що взагалі влип у цю історію (Є. Гуцало); — Невже вас батько не навчив, як треба жити в світі? Влипли по самі вуха в цю халепу, то хто ж має вас задарма тягнути звідти? (М. Стельмах).

вско́чити (встря́ти) в ха́ле́пу (в раху́бу). Потрапити в неприємну ситуацію, зробивши щось необдумане, допустивши якусь помилку і т. ін.; завдати собі клопоту. Той резидент ніколи не зичив добра гетьману і коли радить, то тільки на безголів’я. Треба буде остерегти, щоб бува не вскочив у якусь халепу (М. Лазорський); — Отак і повинні ми відчувати твердість влади, — глибокодумно прорік Кошіль, тільки зараз збагнувши, в яку халепу він ускочив через свою дурість (М. Стельмах); Він підтюпцем рушив униз, розуміючи вже, що встряв у якусь рахубу (С. Голованівський); // Виявлятися причетним до чого-небудь поганого, осудливого, бути замішаним у чомусь. Здоровань-лісничий заставив скидати стояки на те місце, звідки вони були взяті, склав акта і поїхав геть, не сказавши ні слова, Йонька плювався всю дорогу.., всю вину звалив на хлопців: — Через вас, белебенів, у халепу вскочив (Григорій Тютюнник).

вско́чити (встря́ти) в ха́ле́пу (в раху́бу). Потрапити в неприємну ситуацію, зробивши щось необдумане, допустивши якусь помилку і т. ін.; завдати собі клопоту. Той резидент ніколи не зичив добра гетьману і коли радить, то тільки на безголів’я. Треба буде остерегти, щоб бува не вскочив у якусь халепу (М. Лазорський); — Отак і повинні ми відчувати твердість влади, — глибокодумно прорік Кошіль, тільки зараз збагнувши, в яку халепу він ускочив через свою дурість (М. Стельмах); Він підтюпцем рушив униз, розуміючи вже, що встряв у якусь рахубу (С. Голованівський); // Виявлятися причетним до чого-небудь поганого, осудливого, бути замішаним у чомусь. Здоровань-лісничий заставив скидати стояки на те місце, звідки вони були взяті, склав акта і поїхав геть, не сказавши ні слова, Йонька плювався всю дорогу.., всю вину звалив на хлопців: — Через вас, белебенів, у халепу вскочив (Григорій Тютюнник).

завари́ти ка́шу (пи́во, ха́ле́пу). Затіяти щось дуже складне, клопітне, що загрожує неприємними наслідками. Наймичка Килина, побачивши, яку кашу заварив Яків, побігла сказати Насті (Панас Мирний); — За що ж вам така покута чи кара? — Спитайте в Сагайдака. Він заварив цю кашу (М. Стельмах); Поїхав я до батька і розказав йому всю подію; він одмовив: — Сам заварив пиво, сам і хлебчи його! (Збірник про М. Кропивницького); — Так чому ж мовчав? — промовив нарешті той самий Тур, що заварив усю халепу (С. Скляренко).

ма́ти ха́ле́пу. Зазнати неприємностей. — Не послухав ти мене, от і маєш халепу (А. Хорунжий); Далі чумак каже погоничеві: “Вимий казан. Та гляди, не вишкрібай решток з казана на дні, бо матимеш халепу(І. Цюпа).

підво́дити / підвести́ під ха́ле́пу кого. Завдавати клопоту, неприємностей, несподіваної біди кому-небудь. — Якова не слухайте. Баламут він. Собі погано зробить і вас під халепу підведе… (Ю. Смолич).

підво́дити / підвести́ під ха́ле́пу кого. Завдавати клопоту, неприємностей, несподіваної біди кому-небудь. — Якова не слухайте. Баламут він. Собі погано зробить і вас під халепу підведе… (Ю. Смолич).

підсува́ти (підсо́вувати) / підсу́нути ха́ле́пу кому. Завдавати кому-небудь неприємностей, клопоту і т. ін. — Хитра ти людина, Семене,— каже старий комісарові,— ніколи не знаєш, яку ти мені халепу підсунеш (Ю. Яновський).

підсува́ти (підсо́вувати) / підсу́нути ха́ле́пу кому. Завдавати кому-небудь неприємностей, клопоту і т. ін. — Хитра ти людина, Семене,— каже старий комісарові,— ніколи не знаєш, яку ти мені халепу підсунеш (Ю. Яновський).

підсува́ти (підсо́вувати) / підсу́нути ха́ле́пу кому. Завдавати кому-небудь неприємностей, клопоту і т. ін. — Хитра ти людина, Семене,— каже старий комісарові,— ніколи не знаєш, яку ти мені халепу підсунеш (Ю. Яновський).