-1-
частка
незмінювана словникова одиниця

Словник синонімів

I. ГАРА́ЗДчаст. (уживається для вираження згоди), ДО́БРЕ, ЗГО́ДА, ІДЕ́розм.,СІ́ЛЬКІСЬ[СІ́ЛЬКОСЬ]заст., ІНО́СЕ[ІНО́СИ]заст.;СЛА́ВНОрозм. (з відтінком схвалення висловленого, запропонованого); ХАЙ (НЕХА́Й) [УЖЕ́] ТАК, ХАЙрозм.,НЕХА́Йрозм.,НЕХдіал. (після роздумів або під тиском обставин, доказів тощо). Христя прохала батька привезти з міста гостинця.. - Гаразд, добре! - сміється гірко Пилип (Панас Мирний); Ну, добре, - сказала Килина, сповнюючись холодною й твердою рішучістю. - Хай так... хай... (Є. Гуцало); [Функе:] Ну, добре, згода! Я згоден на цей шлюб (І. Кочерга); - Федір Іванович, вип’ємо! - крикнув Власов. - Іде! (Панас Мирний); - От, кажу, мене й посадили. - Ну, сількісь, - каже [чоловік], - я тебе навчу, що робить, щоб швидше випустили (О. Стороженко); - Де общеє добро в упадку, Забудь отця, забудь і матку, Лети повинність ісправлять. - Іноси! - Низ сказав (І. Котляревський); - Я ще змалку таку охоту маю до грамоти, що Господи! - От і славно!.. Приходь щовечора до мене, будемо вчитись (М. Коцюбинський); Нехай, коли будете мати охоту послухати, оповім при стрічі (М. Коцюбинський).
НА́ВІТЬчаст. (ужив. у допустово-підсилювальному значенні), ХОЧ[ХОЧА́], ХОЧ І, ХОЧ БИ, ХОЧ БИ І, НЕХА́Й, ХАЙ, НЕХА́Й І, ХАЙ І, БОДА́Й, БОДА́Й І. Неодмінно потрібна його згода, навіть вимушена; - Ти оце наважилась од мене втекти і ладна вийти заміж хоч і за сажотруса, - сказала мати (І. Нечуй-Левицький); Про Кульбашного йшов в частинах поголос, ніби йому нехай над головою бомби рвуться, а доголитися він мусить неодмінно (Н. Рибак); На жаль, у комісії було так мало відважних громадян. Та й що зробить хай найвідважніший? (І. Ле); Мрії про вольність - нехай і не виразні - були тим повітрям, яким дихав Пушкін-ліцеїст (М. Рильський); Немов чимсь важким придавили йому тіло, і він не в силі зробити бодай найменший рух (А. Шиян).

Словник фразеологізмів

хай [би] йому́ (їй, тобі́, їм, вам) тря́сця, лайл. Уживається як недобре побажання кому-небудь або при висловленні незадоволення, досади і т. ін. з якогось приводу. — Хай йому трясця, ще вскочимо в пащу Гітлера, а які в нього порядки, чули вже (П. Панч); Хай йому трясця, цьому улемові [вчителеві]! Підемо вранці до Каффи (З. Тулуб); — Та в трест викликали, хай би йому трясця,— зі злом сказала вона, ніби Арсен тут у чомусь завинив (Є. Гуцало); — А хай вам трясця! — тріснув голос тітки Марії (Я. Баш).

хай (неха́й) [йому́] грець кому, з ким—чим і без додатка, лайл., перев. жарт. Уживається для вираження незадоволення ким-, чим-небудь, несхвалення чогось і т. ін. — Хай йому грець з тим куривом! Давайте краще перекусимо (Григорій Тютюнник); — Отаке-то! Хай йому грець! Тепер зроду від колективу не відірвуся! (О. Ковінька); Нарешті згадав це прізвище, хай йому грець! (В. Дрозд); — Хай йому грець,— казав [тато],— так храмувати (В. Большак); А вітер такий, що нехай йому грець!.. (І. Нехода). —..Рана гоїться добре? — Та гоїться, хай їй грець (А. Шиян); Хай грець тому, хто чинить зло (З журналу). хай би грець. — Як там Кащубенкова бригада — норму дає? — .. Штурмівщина і тут, хай би їй грець! (О. Гончар).

хай (неха́й) би грець узя́в (забра́в, поби́в і т. ін.) кого, що, лайл., перев. жарт. Уживається для вираження незадоволення (перев. удаваного) ким-, чим-небудь, нехтування кимсь, чимсь, бажання позбутися когось, чогось. — Ні, Шуро, поїду. Господарство ж, хай би його грець забрав. Та й Андрійко сам гасатиме по вулицях… (О. Копиленко). грець би взяв. [Ярина:] Один він в неї, грець би його взяв. Однісінький… (О. Підсуха). грець побива́й (поби́й). Грець тебе побивай (Сл. Б. Грінченка); — Ну й погода, грець її побий (З газети).

хай (неха́й) би грець узя́в (забра́в, поби́в і т. ін.) кого, що, лайл., перев. жарт. Уживається для вираження незадоволення (перев. удаваного) ким-, чим-небудь, нехтування кимсь, чимсь, бажання позбутися когось, чогось. — Ні, Шуро, поїду. Господарство ж, хай би його грець забрав. Та й Андрійко сам гасатиме по вулицях… (О. Копиленко). грець би взяв. [Ярина:] Один він в неї, грець би його взяв. Однісінький… (О. Підсуха). грець побива́й (поби́й). Грець тебе побивай (Сл. Б. Грінченка); — Ну й погода, грець її побий (З газети).

бода́й (хай би, неха́й би) грець спали́в у діжі́ кого, що, лайл., перев. жарт. Уживається для вираження незадоволення ким-, чим-небудь, зневаги до когось, чогось, бажання позбутися когось, чогось. Бодай тебе грець спалив у діжі! (Укр.. присл..); — А те приключилось, що твій бойовий побратим усі мої нетрудові защадження викрав із матраца, хай би його грець спалив у діжі (Є. Гуцало).

хай (неха́й) би грець узя́в (забра́в, поби́в і т. ін.) кого, що, лайл., перев. жарт. Уживається для вираження незадоволення (перев. удаваного) ким-, чим-небудь, нехтування кимсь, чимсь, бажання позбутися когось, чогось. — Ні, Шуро, поїду. Господарство ж, хай би його грець забрав. Та й Андрійко сам гасатиме по вулицях… (О. Копиленко). грець би взяв. [Ярина:] Один він в неї, грець би його взяв. Однісінький… (О. Підсуха). грець побива́й (поби́й). Грець тебе побивай (Сл. Б. Грінченка); — Ну й погода, грець її побий (З газети).

хай [би] йому́ (їй, тобі́, їм, вам) тря́сця, лайл. Уживається як недобре побажання кому-небудь або при висловленні незадоволення, досади і т. ін. з якогось приводу. — Хай йому трясця, ще вскочимо в пащу Гітлера, а які в нього порядки, чули вже (П. Панч); Хай йому трясця, цьому улемові [вчителеві]! Підемо вранці до Каффи (З. Тулуб); — Та в трест викликали, хай би йому трясця,— зі злом сказала вона, ніби Арсен тут у чомусь завинив (Є. Гуцало); — А хай вам трясця! — тріснув голос тітки Марії (Я. Баш).

хай [би] йому́ (їй, тобі́, їм, вам) тря́сця, лайл. Уживається як недобре побажання кому-небудь або при висловленні незадоволення, досади і т. ін. з якогось приводу. — Хай йому трясця, ще вскочимо в пащу Гітлера, а які в нього порядки, чули вже (П. Панч); Хай йому трясця, цьому улемові [вчителеві]! Підемо вранці до Каффи (З. Тулуб); — Та в трест викликали, хай би йому трясця,— зі злом сказала вона, ніби Арсен тут у чомусь завинив (Є. Гуцало); — А хай вам трясця! — тріснув голос тітки Марії (Я. Баш).

хай [би] йому́ (їй, тобі́, їм, вам) тря́сця, лайл. Уживається як недобре побажання кому-небудь або при висловленні незадоволення, досади і т. ін. з якогось приводу. — Хай йому трясця, ще вскочимо в пащу Гітлера, а які в нього порядки, чули вже (П. Панч); Хай йому трясця, цьому улемові [вчителеві]! Підемо вранці до Каффи (З. Тулуб); — Та в трест викликали, хай би йому трясця,— зі злом сказала вона, ніби Арсен тут у чомусь завинив (Є. Гуцало); — А хай вам трясця! — тріснув голос тітки Марії (Я. Баш).

щоб (бода́й, хай би і т. ін.) му́ха вбрикну́ла кого, жарт. Уживається для вираження удаваного незадоволення кимсь, несхвалення чого-небудь. — А щоб же тебе муха вбрикнула, що ти вигадала! — повеселішав Остап (М. Коцюбинський); Хай би тебе муха вбрикнула! (Укр.. присл..).

хай [би] йому́ (їй, тобі́, їм, вам) тря́сця, лайл. Уживається як недобре побажання кому-небудь або при висловленні незадоволення, досади і т. ін. з якогось приводу. — Хай йому трясця, ще вскочимо в пащу Гітлера, а які в нього порядки, чули вже (П. Панч); Хай йому трясця, цьому улемові [вчителеві]! Підемо вранці до Каффи (З. Тулуб); — Та в трест викликали, хай би йому трясця,— зі злом сказала вона, ніби Арсен тут у чомусь завинив (Є. Гуцало); — А хай вам трясця! — тріснув голос тітки Марії (Я. Баш).

неха́й (хай) бу́де гре́чка, жарт. Уживається для вираження згоди; гаразд, добре. Нехай буде гречка, аби не суперечка (М. Номис); Він не став заперечувати… Нехай буде гречка, виконає завдання (З газети); — Тільки не треба про смерть.— Хай буде гречка! Не будемо про смерть (П. Автомонов).

хай (неха́й) йому́ (їй, тобі́, вам і т. ін.). Уживається для вираження осуду чиїх-небудь дій, вчинків, незадоволення кимось, чимось. У Карпа заболіли руки від щирого вибивання [в двері]. А кругом тихо, як у могилі. — Хай йому! Тільки руки поб’єш,— сказав він і сів коло порога (Панас Мирний); Жінка тягне з переділки нитку тонку й безкраю, самотня в непередумних удовиних думах. Хіба що тінь на стіні .. хитається тихо, а спитати поради, тільки журу розведе. Хай їй! Уже краще самій (А. Головко); Хай вам, як ви мене залякали: я думав, що це ваша, Настуню, мати (С. Васильченко).

хай [би] йому́ (їй, тобі́, їм, вам) тря́сця, лайл. Уживається як недобре побажання кому-небудь або при висловленні незадоволення, досади і т. ін. з якогось приводу. — Хай йому трясця, ще вскочимо в пащу Гітлера, а які в нього порядки, чули вже (П. Панч); Хай йому трясця, цьому улемові [вчителеві]! Підемо вранці до Каффи (З. Тулуб); — Та в трест викликали, хай би йому трясця,— зі злом сказала вона, ніби Арсен тут у чомусь завинив (Є. Гуцало); — А хай вам трясця! — тріснув голос тітки Марії (Я. Баш).

хай (неха́й) воно́ (він, вона́) [ясни́м вогне́м (по́лум’ям)] гори́ть / згори́ть (загори́ться). Уживається для вираження великого незадоволення, роздратування, досади з якого-небудь приводу. — Чуєш, матросе,— тихо сказав Альоша,— хай він згорить, самий Пувичка (І. Микитенко). щоб він ясни́м вогне́м горі́в. — Скільки перевернув [Карпець] скиб цьому чортовому Созоненку, щоб він ясним огнем горів, і тут на дурничку він вихитрував! (М. Стельмах). вогне́м би я́сним горі́в. Плачинда .. прямує до кам’яниці, а краєчком ока бачить на даху благенькі рами Поляруша, вогнем би вони ясним горіли (М. Стельмах).

хай (неха́й) воно́ (він, вона́) [ясни́м вогне́м (по́лум’ям)] гори́ть / згори́ть (загори́ться). Уживається для вираження великого незадоволення, роздратування, досади з якого-небудь приводу. — Чуєш, матросе,— тихо сказав Альоша,— хай він згорить, самий Пувичка (І. Микитенко). щоб він ясни́м вогне́м горі́в. — Скільки перевернув [Карпець] скиб цьому чортовому Созоненку, щоб він ясним огнем горів, і тут на дурничку він вихитрував! (М. Стельмах). вогне́м би я́сним горі́в. Плачинда .. прямує до кам’яниці, а краєчком ока бачить на даху благенькі рами Поляруша, вогнем би вони ясним горіли (М. Стельмах).

хай (неха́й) воно́ (він, вона́) [ясни́м вогне́м (по́лум’ям)] гори́ть / згори́ть (загори́ться). Уживається для вираження великого незадоволення, роздратування, досади з якого-небудь приводу. — Чуєш, матросе,— тихо сказав Альоша,— хай він згорить, самий Пувичка (І. Микитенко). щоб він ясни́м вогне́м горі́в. — Скільки перевернув [Карпець] скиб цьому чортовому Созоненку, щоб він ясним огнем горів, і тут на дурничку він вихитрував! (М. Стельмах). вогне́м би я́сним горі́в. Плачинда .. прямує до кам’яниці, а краєчком ока бачить на даху благенькі рами Поляруша, вогнем би вони ясним горіли (М. Стельмах).

хай (неха́й) воно́ (він, вона́) [ясни́м вогне́м (по́лум’ям)] гори́ть / згори́ть (загори́ться). Уживається для вираження великого незадоволення, роздратування, досади з якого-небудь приводу. — Чуєш, матросе,— тихо сказав Альоша,— хай він згорить, самий Пувичка (І. Микитенко). щоб він ясни́м вогне́м горі́в. — Скільки перевернув [Карпець] скиб цьому чортовому Созоненку, щоб він ясним огнем горів, і тут на дурничку він вихитрував! (М. Стельмах). вогне́м би я́сним горі́в. Плачинда .. прямує до кам’яниці, а краєчком ока бачить на даху благенькі рами Поляруша, вогнем би вони ясним горіли (М. Стельмах).

хай (неха́й) воно́ (він, вона́) [ясни́м вогне́м (по́лум’ям)] гори́ть / згори́ть (загори́ться). Уживається для вираження великого незадоволення, роздратування, досади з якого-небудь приводу. — Чуєш, матросе,— тихо сказав Альоша,— хай він згорить, самий Пувичка (І. Микитенко). щоб він ясни́м вогне́м горі́в. — Скільки перевернув [Карпець] скиб цьому чортовому Созоненку, щоб він ясним огнем горів, і тут на дурничку він вихитрував! (М. Стельмах). вогне́м би я́сним горі́в. Плачинда .. прямує до кам’яниці, а краєчком ока бачить на даху благенькі рами Поляруша, вогнем би вони ясним горіли (М. Стельмах).

хай (неха́й) воно́ (він, вона́) [ясни́м вогне́м (по́лум’ям)] гори́ть / згори́ть (загори́ться). Уживається для вираження великого незадоволення, роздратування, досади з якого-небудь приводу. — Чуєш, матросе,— тихо сказав Альоша,— хай він згорить, самий Пувичка (І. Микитенко). щоб він ясни́м вогне́м горі́в. — Скільки перевернув [Карпець] скиб цьому чортовому Созоненку, щоб він ясним огнем горів, і тут на дурничку він вихитрував! (М. Стельмах). вогне́м би я́сним горі́в. Плачинда .. прямує до кам’яниці, а краєчком ока бачить на даху благенькі рами Поляруша, вогнем би вони ясним горіли (М. Стельмах).

хай (неха́й) воно́ (він, вона́) [ясни́м вогне́м (по́лум’ям)] гори́ть / згори́ть (загори́ться). Уживається для вираження великого незадоволення, роздратування, досади з якого-небудь приводу. — Чуєш, матросе,— тихо сказав Альоша,— хай він згорить, самий Пувичка (І. Микитенко). щоб він ясни́м вогне́м горі́в. — Скільки перевернув [Карпець] скиб цьому чортовому Созоненку, щоб він ясним огнем горів, і тут на дурничку він вихитрував! (М. Стельмах). вогне́м би я́сним горі́в. Плачинда .. прямує до кам’яниці, а краєчком ока бачить на даху благенькі рами Поляруша, вогнем би вони ясним горіли (М. Стельмах).

хай (неха́й) воно́ (він, вона́) [ясни́м вогне́м (по́лум’ям)] гори́ть / згори́ть (загори́ться). Уживається для вираження великого незадоволення, роздратування, досади з якого-небудь приводу. — Чуєш, матросе,— тихо сказав Альоша,— хай він згорить, самий Пувичка (І. Микитенко). щоб він ясни́м вогне́м горі́в. — Скільки перевернув [Карпець] скиб цьому чортовому Созоненку, щоб він ясним огнем горів, і тут на дурничку він вихитрував! (М. Стельмах). вогне́м би я́сним горі́в. Плачинда .. прямує до кам’яниці, а краєчком ока бачить на даху благенькі рами Поляруша, вогнем би вони ясним горіли (М. Стельмах).

хай (неха́й) воно́ (він, вона́) [ясни́м вогне́м (по́лум’ям)] гори́ть / згори́ть (загори́ться). Уживається для вираження великого незадоволення, роздратування, досади з якого-небудь приводу. — Чуєш, матросе,— тихо сказав Альоша,— хай він згорить, самий Пувичка (І. Микитенко). щоб він ясни́м вогне́м горі́в. — Скільки перевернув [Карпець] скиб цьому чортовому Созоненку, щоб він ясним огнем горів, і тут на дурничку він вихитрував! (М. Стельмах). вогне́м би я́сним горі́в. Плачинда .. прямує до кам’яниці, а краєчком ока бачить на даху благенькі рами Поляруша, вогнем би вони ясним горіли (М. Стельмах).

хай (неха́й) воно́ (він, вона́) [ясни́м вогне́м (по́лум’ям)] гори́ть / згори́ть (загори́ться). Уживається для вираження великого незадоволення, роздратування, досади з якого-небудь приводу. — Чуєш, матросе,— тихо сказав Альоша,— хай він згорить, самий Пувичка (І. Микитенко). щоб він ясни́м вогне́м горі́в. — Скільки перевернув [Карпець] скиб цьому чортовому Созоненку, щоб він ясним огнем горів, і тут на дурничку він вихитрував! (М. Стельмах). вогне́м би я́сним горі́в. Плачинда .. прямує до кам’яниці, а краєчком ока бачить на даху благенькі рами Поляруша, вогнем би вони ясним горіли (М. Стельмах).

хай (неха́й) воно́ (він, вона́) [ясни́м вогне́м (по́лум’ям)] гори́ть / згори́ть (загори́ться). Уживається для вираження великого незадоволення, роздратування, досади з якого-небудь приводу. — Чуєш, матросе,— тихо сказав Альоша,— хай він згорить, самий Пувичка (І. Микитенко). щоб він ясни́м вогне́м горі́в. — Скільки перевернув [Карпець] скиб цьому чортовому Созоненку, щоб він ясним огнем горів, і тут на дурничку він вихитрував! (М. Стельмах). вогне́м би я́сним горі́в. Плачинда .. прямує до кам’яниці, а краєчком ока бачить на даху благенькі рами Поляруша, вогнем би вони ясним горіли (М. Стельмах).

хай (неха́й) воно́ (він, вона́) [ясни́м вогне́м (по́лум’ям)] гори́ть / згори́ть (загори́ться). Уживається для вираження великого незадоволення, роздратування, досади з якого-небудь приводу. — Чуєш, матросе,— тихо сказав Альоша,— хай він згорить, самий Пувичка (І. Микитенко). щоб він ясни́м вогне́м горі́в. — Скільки перевернув [Карпець] скиб цьому чортовому Созоненку, щоб він ясним огнем горів, і тут на дурничку він вихитрував! (М. Стельмах). вогне́м би я́сним горі́в. Плачинда .. прямує до кам’яниці, а краєчком ока бачить на даху благенькі рами Поляруша, вогнем би вони ясним горіли (М. Стельмах).

хай (неха́й) воно́ (він, вона́) [ясни́м вогне́м (по́лум’ям)] гори́ть / згори́ть (загори́ться). Уживається для вираження великого незадоволення, роздратування, досади з якого-небудь приводу. — Чуєш, матросе,— тихо сказав Альоша,— хай він згорить, самий Пувичка (І. Микитенко). щоб він ясни́м вогне́м горі́в. — Скільки перевернув [Карпець] скиб цьому чортовому Созоненку, щоб він ясним огнем горів, і тут на дурничку він вихитрував! (М. Стельмах). вогне́м би я́сним горі́в. Плачинда .. прямує до кам’яниці, а краєчком ока бачить на даху благенькі рами Поляруша, вогнем би вони ясним горіли (М. Стельмах).

хай (неха́й) воно́ (він, вона́) [ясни́м вогне́м (по́лум’ям)] гори́ть / згори́ть (загори́ться). Уживається для вираження великого незадоволення, роздратування, досади з якого-небудь приводу. — Чуєш, матросе,— тихо сказав Альоша,— хай він згорить, самий Пувичка (І. Микитенко). щоб він ясни́м вогне́м горі́в. — Скільки перевернув [Карпець] скиб цьому чортовому Созоненку, щоб він ясним огнем горів, і тут на дурничку він вихитрував! (М. Стельмах). вогне́м би я́сним горі́в. Плачинда .. прямує до кам’яниці, а краєчком ока бачить на даху благенькі рами Поляруша, вогнем би вони ясним горіли (М. Стельмах).

хай (неха́й) воно́ (він, вона́) [ясни́м вогне́м (по́лум’ям)] гори́ть / згори́ть (загори́ться). Уживається для вираження великого незадоволення, роздратування, досади з якого-небудь приводу. — Чуєш, матросе,— тихо сказав Альоша,— хай він згорить, самий Пувичка (І. Микитенко). щоб він ясни́м вогне́м горі́в. — Скільки перевернув [Карпець] скиб цьому чортовому Созоненку, щоб він ясним огнем горів, і тут на дурничку він вихитрував! (М. Стельмах). вогне́м би я́сним горі́в. Плачинда .. прямує до кам’яниці, а краєчком ока бачить на даху благенькі рами Поляруша, вогнем би вони ясним горіли (М. Стельмах).

хай (неха́й) воно́ (він, вона́) [ясни́м вогне́м (по́лум’ям)] гори́ть / згори́ть (загори́ться). Уживається для вираження великого незадоволення, роздратування, досади з якого-небудь приводу. — Чуєш, матросе,— тихо сказав Альоша,— хай він згорить, самий Пувичка (І. Микитенко). щоб він ясни́м вогне́м горі́в. — Скільки перевернув [Карпець] скиб цьому чортовому Созоненку, щоб він ясним огнем горів, і тут на дурничку він вихитрував! (М. Стельмах). вогне́м би я́сним горі́в. Плачинда .. прямує до кам’яниці, а краєчком ока бачить на даху благенькі рами Поляруша, вогнем би вони ясним горіли (М. Стельмах).

хай (неха́й) воно́ (він, вона́) [ясни́м вогне́м (по́лум’ям)] гори́ть / згори́ть (загори́ться). Уживається для вираження великого незадоволення, роздратування, досади з якого-небудь приводу. — Чуєш, матросе,— тихо сказав Альоша,— хай він згорить, самий Пувичка (І. Микитенко). щоб він ясни́м вогне́м горі́в. — Скільки перевернув [Карпець] скиб цьому чортовому Созоненку, щоб він ясним огнем горів, і тут на дурничку він вихитрував! (М. Стельмах). вогне́м би я́сним горі́в. Плачинда .. прямує до кам’яниці, а краєчком ока бачить на даху благенькі рами Поляруша, вогнем би вони ясним горіли (М. Стельмах).

хай (неха́й) воно́ (він, вона́) [ясни́м вогне́м (по́лум’ям)] гори́ть / згори́ть (загори́ться). Уживається для вираження великого незадоволення, роздратування, досади з якого-небудь приводу. — Чуєш, матросе,— тихо сказав Альоша,— хай він згорить, самий Пувичка (І. Микитенко). щоб він ясни́м вогне́м горі́в. — Скільки перевернув [Карпець] скиб цьому чортовому Созоненку, щоб він ясним огнем горів, і тут на дурничку він вихитрував! (М. Стельмах). вогне́м би я́сним горі́в. Плачинда .. прямує до кам’яниці, а краєчком ока бачить на даху благенькі рами Поляруша, вогнем би вони ясним горіли (М. Стельмах).

хай (неха́й) [йому́] грець кому, з ким—чим і без додатка, лайл., перев. жарт. Уживається для вираження незадоволення ким-, чим-небудь, несхвалення чогось і т. ін. — Хай йому грець з тим куривом! Давайте краще перекусимо (Григорій Тютюнник); — Отаке-то! Хай йому грець! Тепер зроду від колективу не відірвуся! (О. Ковінька); Нарешті згадав це прізвище, хай йому грець! (В. Дрозд); — Хай йому грець,— казав [тато],— так храмувати (В. Большак); А вітер такий, що нехай йому грець!.. (І. Нехода). —..Рана гоїться добре? — Та гоїться, хай їй грець (А. Шиян); Хай грець тому, хто чинить зло (З журналу). хай би грець. — Як там Кащубенкова бригада — норму дає? — .. Штурмівщина і тут, хай би їй грець! (О. Гончар).

хай (неха́й) грім поб’є́ (уб’є́, приб’є́ і т. ін.). 1. зі сл. мене́. Уживається як заприсягання у правдивості своїх слів, щирості намірів, запевнення в чомусь. — Хай мене грім поб’є.., коли я їв чию часть [частину], окроме [крім] своєї! — клявся Попенко (Панас Мирний); — Хай мене грім поб’є, коли брешу… (І. Муратов); Хай мене грім уб’є, коли я знаю, в чім виражається їх “політика” (Леся Українка). хай грім се́ред чи́стого по́ля вда́рить. — Хай мене грім серед чистого поля вдарить, як я тобі зла зичу… (М. Зарудний). грім би вда́рив на цьо́му мі́сці.  Грім би мене вдарив на цьому місці, коли брешу… (В. Кучер). грім поби́й (бий). Що за славний рік новий! Отже, грім мене побий, Він сподобався мені, я складу йому пісні (В. Самійленко); — Я вже вас так буду шанувати, як нікого в світі, побий мене грім! (М. Стельмах); — Дідові куплю [мотоцикл], грім мене бий, коли брешу! (А. Крижанівський).

2. кого, що, лайл., перев. жарт. Уживається для вираження незадоволення кимсь, з приводу чого-небудь, недоброго побажання комусь. Хай їх грім поб’є, отакі справи (З журналу); — Грім би їх побив .. з їх порядками! — воркотів .. Бовдур (І. Франко). [хоч] грім би поби́в (приби́в) [наві́ки] на би́тій доро́зі. — Що зараз робити, Устино? Хоч би грім побив на битій дорозі і управителя, і пана (М. Стельмах); — Знову діло в бандитизм упирається .. То Шепель, то Гальчевський, то чорт, то біс, грім би їх на битій дорозі навіки прибив (М. Стельмах).

[хай (неха́й)] земля́ [бу́де] пу́хом (перо́м) кому. 1. Усталена формула прощання з покійним при похованні. — Ну, що ж, доню! — промовив дядько з сльозою в голосі.— Земля йому пухом. Тата не повернеш (В. Речмедін). неха́й земля́ [бу́де] пухке́нькою (ле́гка) кому. Поминальники .. хутенько потягнулися до чарок.— Нехай же йому земля пухкенькою буде,— сказала котрась молодиця і скорботно зітхнула (Григорій Тютюнник); Нехай йому земля легка! (Укр.. присл..).

2. Уживається як добра згадка про небіжчика. — В покійника вашого батька, князя Михайла, нехай буде земля йому пером, була мені служба дуже важка (І. Нечуй-Левицький); Що за людина був цей Павло Васильович! Хай пухом йому земля. Ну, як дитина, добрий та чулий (О. Сизоненко); Вони з братом (земля йому соловецька пером!) забрели туди, з полювання йдучи (І. Багряний).

[хай (неха́й)] земля́ [бу́де] пу́хом (перо́м) кому. 1. Усталена формула прощання з покійним при похованні. — Ну, що ж, доню! — промовив дядько з сльозою в голосі.— Земля йому пухом. Тата не повернеш (В. Речмедін). неха́й земля́ [бу́де] пухке́нькою (ле́гка) кому. Поминальники .. хутенько потягнулися до чарок.— Нехай же йому земля пухкенькою буде,— сказала котрась молодиця і скорботно зітхнула (Григорій Тютюнник); Нехай йому земля легка! (Укр.. присл..).

2. Уживається як добра згадка про небіжчика. — В покійника вашого батька, князя Михайла, нехай буде земля йому пером, була мені служба дуже важка (І. Нечуй-Левицький); Що за людина був цей Павло Васильович! Хай пухом йому земля. Ну, як дитина, добрий та чулий (О. Сизоненко); Вони з братом (земля йому соловецька пером!) забрели туди, з полювання йдучи (І. Багряний).

[хай (неха́й)] земля́ [бу́де] пу́хом (перо́м) кому. 1. Усталена формула прощання з покійним при похованні. — Ну, що ж, доню! — промовив дядько з сльозою в голосі.— Земля йому пухом. Тата не повернеш (В. Речмедін). неха́й земля́ [бу́де] пухке́нькою (ле́гка) кому. Поминальники .. хутенько потягнулися до чарок.— Нехай же йому земля пухкенькою буде,— сказала котрась молодиця і скорботно зітхнула (Григорій Тютюнник); Нехай йому земля легка! (Укр.. присл..).

2. Уживається як добра згадка про небіжчика. — В покійника вашого батька, князя Михайла, нехай буде земля йому пером, була мені служба дуже важка (І. Нечуй-Левицький); Що за людина був цей Павло Васильович! Хай пухом йому земля. Ну, як дитина, добрий та чулий (О. Сизоненко); Вони з братом (земля йому соловецька пером!) забрели туди, з полювання йдучи (І. Багряний).

[хай (неха́й)] земля́ [бу́де] пу́хом (перо́м) кому. 1. Усталена формула прощання з покійним при похованні. — Ну, що ж, доню! — промовив дядько з сльозою в голосі.— Земля йому пухом. Тата не повернеш (В. Речмедін). неха́й земля́ [бу́де] пухке́нькою (ле́гка) кому. Поминальники .. хутенько потягнулися до чарок.— Нехай же йому земля пухкенькою буде,— сказала котрась молодиця і скорботно зітхнула (Григорій Тютюнник); Нехай йому земля легка! (Укр.. присл..).

2. Уживається як добра згадка про небіжчика. — В покійника вашого батька, князя Михайла, нехай буде земля йому пером, була мені служба дуже важка (І. Нечуй-Левицький); Що за людина був цей Павло Васильович! Хай пухом йому земля. Ну, як дитина, добрий та чулий (О. Сизоненко); Вони з братом (земля йому соловецька пером!) забрели туди, з полювання йдучи (І. Багряний).

хай (неха́й) йому́ (їй, тобі́, вам і т. ін.). Уживається для вираження осуду чиїх-небудь дій, вчинків, незадоволення кимось, чимось. У Карпа заболіли руки від щирого вибивання [в двері]. А кругом тихо, як у могилі. — Хай йому! Тільки руки поб’єш,— сказав він і сів коло порога (Панас Мирний); Жінка тягне з переділки нитку тонку й безкраю, самотня в непередумних удовиних думах. Хіба що тінь на стіні .. хитається тихо, а спитати поради, тільки журу розведе. Хай їй! Уже краще самій (А. Головко); Хай вам, як ви мене залякали: я думав, що це ваша, Настуню, мати (С. Васильченко).

хай (неха́й) йому (їй) аби́що, лайл. Уживається для вираження незадоволення ким-, чим-небудь, несхвалення чогось. — От то було б...— але нехай йому абищо (Є. Гребінка); Та хай йому абищо! Добре, що не в одній хаті живемо (М. Коцюбинський); Ой, як приємно вернути з трудної, утомливої дороги та в теплу домівку... Хай їй [дорозі] абищо (П. Дорошко).

хай (неха́й, бода́й) йому́ (тобі́, їй і т. ін.) вся́чина. Уживається для констатації того, чим хтось незадоволений або захоплений. [Чоловік 1:] Хай йому всячина! Втомився! (Б. Грінченко); — Мудрий ти, братику Антоне Андрійовичу, хай тобі всячина, Я б ніколи до такого не додумався б... (С. Добровольський); — Слухайте ж моєї [управителя] поради, покиньте того Павла навіженого: нехай йому всячина! (Марко Вовчок); — Що ж ти не вдарив її [гадюку]?.. А ти запримітив місце? Покажи. — Нехай їй всячина, і вести не хочу (Панас Мирний).

хай (неха́й) йому́ (їй, тобі́, їм і т. ін.) чорт (сім чорті́в, га́спид), лайл. Уживається для вираження сильного незадоволення ким-, чим-небудь, перев. із втратою інтересу до нього. — Ну, як агітатор? — допитується Євдоким Юрченко у задуманого Величка. — Хай йому чорт! — з серцем відповідає той (М. Стельмах); — Хай їм [бикам]... чорт,— каже [Андрій].— Щоб не клопотаться — продав.— ..Отак, кажу,— нахазяйнував, синочок!.. (А. Тесленко); — О, нехай йому чорт! Як забився! — крикнув він до Івася (Панас Мирний); Дочко! чого ти проклинаєш? Що він тобі винен? — Та хай йому сім чортів і все лихе; чи я ж проклинаю? І чого ви вчепились? (А. Свидницький); Не люби, Христе, нікого і ніколи. Хай йому гаспид (Панас Мирний).

хай (неха́й) йому́ (їй, тобі́, їм і т. ін.) чорт (сім чорті́в, га́спид), лайл. Уживається для вираження сильного незадоволення ким-, чим-небудь, перев. із втратою інтересу до нього. — Ну, як агітатор? — допитується Євдоким Юрченко у задуманого Величка. — Хай йому чорт! — з серцем відповідає той (М. Стельмах); — Хай їм [бикам]... чорт,— каже [Андрій].— Щоб не клопотаться — продав.— ..Отак, кажу,— нахазяйнував, синочок!.. (А. Тесленко); — О, нехай йому чорт! Як забився! — крикнув він до Івася (Панас Мирний); Дочко! чого ти проклинаєш? Що він тобі винен? — Та хай йому сім чортів і все лихе; чи я ж проклинаю? І чого ви вчепились? (А. Свидницький); Не люби, Христе, нікого і ніколи. Хай йому гаспид (Панас Мирний).

хай [би] йому́ (їй, тобі́, їм, вам) тря́сця, лайл. Уживається як недобре побажання кому-небудь або при висловленні незадоволення, досади і т. ін. з якогось приводу. — Хай йому трясця, ще вскочимо в пащу Гітлера, а які в нього порядки, чули вже (П. Панч); Хай йому трясця, цьому улемові [вчителеві]! Підемо вранці до Каффи (З. Тулуб); — Та в трест викликали, хай би йому трясця,— зі злом сказала вона, ніби Арсен тут у чомусь завинив (Є. Гуцало); — А хай вам трясця! — тріснув голос тітки Марії (Я. Баш).

хай (неха́й) йому́ (їй, тобі́, їм і т. ін.) чорт (сім чорті́в, га́спид), лайл. Уживається для вираження сильного незадоволення ким-, чим-небудь, перев. із втратою інтересу до нього. — Ну, як агітатор? — допитується Євдоким Юрченко у задуманого Величка. — Хай йому чорт! — з серцем відповідає той (М. Стельмах); — Хай їм [бикам]... чорт,— каже [Андрій].— Щоб не клопотаться — продав.— ..Отак, кажу,— нахазяйнував, синочок!.. (А. Тесленко); — О, нехай йому чорт! Як забився! — крикнув він до Івася (Панас Мирний); Дочко! чого ти проклинаєш? Що він тобі винен? — Та хай йому сім чортів і все лихе; чи я ж проклинаю? І чого ви вчепились? (А. Свидницький); Не люби, Христе, нікого і ніколи. Хай йому гаспид (Панас Мирний).

хай (неха́й) йому́ (їй, тобі́, їм і т. ін.) чорт (сім чорті́в, га́спид), лайл. Уживається для вираження сильного незадоволення ким-, чим-небудь, перев. із втратою інтересу до нього. — Ну, як агітатор? — допитується Євдоким Юрченко у задуманого Величка. — Хай йому чорт! — з серцем відповідає той (М. Стельмах); — Хай їм [бикам]... чорт,— каже [Андрій].— Щоб не клопотаться — продав.— ..Отак, кажу,— нахазяйнував, синочок!.. (А. Тесленко); — О, нехай йому чорт! Як забився! — крикнув він до Івася (Панас Мирний); Дочко! чого ти проклинаєш? Що він тобі винен? — Та хай йому сім чортів і все лихе; чи я ж проклинаю? І чого ви вчепились? (А. Свидницький); Не люби, Христе, нікого і ніколи. Хай йому гаспид (Панас Мирний).

хай (неха́й) йому́ (їй, тобі́, їм і т. ін.) чорт (сім чорті́в, га́спид), лайл. Уживається для вираження сильного незадоволення ким-, чим-небудь, перев. із втратою інтересу до нього. — Ну, як агітатор? — допитується Євдоким Юрченко у задуманого Величка. — Хай йому чорт! — з серцем відповідає той (М. Стельмах); — Хай їм [бикам]... чорт,— каже [Андрій].— Щоб не клопотаться — продав.— ..Отак, кажу,— нахазяйнував, синочок!.. (А. Тесленко); — О, нехай йому чорт! Як забився! — крикнув він до Івася (Панас Мирний); Дочко! чого ти проклинаєш? Що він тобі винен? — Та хай йому сім чортів і все лихе; чи я ж проклинаю? І чого ви вчепились? (А. Свидницький); Не люби, Христе, нікого і ніколи. Хай йому гаспид (Панас Мирний).

хай [би] йому́ (їй, тобі́, їм, вам) тря́сця, лайл. Уживається як недобре побажання кому-небудь або при висловленні незадоволення, досади і т. ін. з якогось приводу. — Хай йому трясця, ще вскочимо в пащу Гітлера, а які в нього порядки, чули вже (П. Панч); Хай йому трясця, цьому улемові [вчителеві]! Підемо вранці до Каффи (З. Тулуб); — Та в трест викликали, хай би йому трясця,— зі злом сказала вона, ніби Арсен тут у чомусь завинив (Є. Гуцало); — А хай вам трясця! — тріснув голос тітки Марії (Я. Баш).

хай (неха́й) йому́ (їй, тобі́, їм і т. ін.) чорт (сім чорті́в, га́спид), лайл. Уживається для вираження сильного незадоволення ким-, чим-небудь, перев. із втратою інтересу до нього. — Ну, як агітатор? — допитується Євдоким Юрченко у задуманого Величка. — Хай йому чорт! — з серцем відповідає той (М. Стельмах); — Хай їм [бикам]... чорт,— каже [Андрій].— Щоб не клопотаться — продав.— ..Отак, кажу,— нахазяйнував, синочок!.. (А. Тесленко); — О, нехай йому чорт! Як забився! — крикнув він до Івася (Панас Мирний); Дочко! чого ти проклинаєш? Що він тобі винен? — Та хай йому сім чортів і все лихе; чи я ж проклинаю? І чого ви вчепились? (А. Свидницький); Не люби, Христе, нікого і ніколи. Хай йому гаспид (Панас Мирний).

хай (неха́й) йому́ (їй, тобі́, вам і т. ін.). Уживається для вираження осуду чиїх-небудь дій, вчинків, незадоволення кимось, чимось. У Карпа заболіли руки від щирого вибивання [в двері]. А кругом тихо, як у могилі. — Хай йому! Тільки руки поб’єш,— сказав він і сів коло порога (Панас Мирний); Жінка тягне з переділки нитку тонку й безкраю, самотня в непередумних удовиних думах. Хіба що тінь на стіні .. хитається тихо, а спитати поради, тільки журу розведе. Хай їй! Уже краще самій (А. Головко); Хай вам, як ви мене залякали: я думав, що це ваша, Настуню, мати (С. Васильченко).

хай (неха́й) йому (їй) аби́що, лайл. Уживається для вираження незадоволення ким-, чим-небудь, несхвалення чогось. — От то було б...— але нехай йому абищо (Є. Гребінка); Та хай йому абищо! Добре, що не в одній хаті живемо (М. Коцюбинський); Ой, як приємно вернути з трудної, утомливої дороги та в теплу домівку... Хай їй [дорозі] абищо (П. Дорошко).

хай (неха́й, бода́й) йому́ (тобі́, їй і т. ін.) вся́чина. Уживається для констатації того, чим хтось незадоволений або захоплений. [Чоловік 1:] Хай йому всячина! Втомився! (Б. Грінченко); — Мудрий ти, братику Антоне Андрійовичу, хай тобі всячина, Я б ніколи до такого не додумався б... (С. Добровольський); — Слухайте ж моєї [управителя] поради, покиньте того Павла навіженого: нехай йому всячина! (Марко Вовчок); — Що ж ти не вдарив її [гадюку]?.. А ти запримітив місце? Покажи. — Нехай їй всячина, і вести не хочу (Панас Мирний).

хай (неха́й) йому́ (їй, тобі́, їм і т. ін.) чорт (сім чорті́в, га́спид), лайл. Уживається для вираження сильного незадоволення ким-, чим-небудь, перев. із втратою інтересу до нього. — Ну, як агітатор? — допитується Євдоким Юрченко у задуманого Величка. — Хай йому чорт! — з серцем відповідає той (М. Стельмах); — Хай їм [бикам]... чорт,— каже [Андрій].— Щоб не клопотаться — продав.— ..Отак, кажу,— нахазяйнував, синочок!.. (А. Тесленко); — О, нехай йому чорт! Як забився! — крикнув він до Івася (Панас Мирний); Дочко! чого ти проклинаєш? Що він тобі винен? — Та хай йому сім чортів і все лихе; чи я ж проклинаю? І чого ви вчепились? (А. Свидницький); Не люби, Христе, нікого і ніколи. Хай йому гаспид (Панас Мирний).

хай (неха́й) [йому́] грець кому, з ким—чим і без додатка, лайл., перев. жарт. Уживається для вираження незадоволення ким-, чим-небудь, несхвалення чогось і т. ін. — Хай йому грець з тим куривом! Давайте краще перекусимо (Григорій Тютюнник); — Отаке-то! Хай йому грець! Тепер зроду від колективу не відірвуся! (О. Ковінька); Нарешті згадав це прізвище, хай йому грець! (В. Дрозд); — Хай йому грець,— казав [тато],— так храмувати (В. Большак); А вітер такий, що нехай йому грець!.. (І. Нехода). —..Рана гоїться добре? — Та гоїться, хай їй грець (А. Шиян); Хай грець тому, хто чинить зло (З журналу). хай би грець. — Як там Кащубенкова бригада — норму дає? — .. Штурмівщина і тут, хай би їй грець! (О. Гончар).

хай (неха́й) йому́ (їй, тобі́, їм і т. ін.) чорт (сім чорті́в, га́спид), лайл. Уживається для вираження сильного незадоволення ким-, чим-небудь, перев. із втратою інтересу до нього. — Ну, як агітатор? — допитується Євдоким Юрченко у задуманого Величка. — Хай йому чорт! — з серцем відповідає той (М. Стельмах); — Хай їм [бикам]... чорт,— каже [Андрій].— Щоб не клопотаться — продав.— ..Отак, кажу,— нахазяйнував, синочок!.. (А. Тесленко); — О, нехай йому чорт! Як забився! — крикнув він до Івася (Панас Мирний); Дочко! чого ти проклинаєш? Що він тобі винен? — Та хай йому сім чортів і все лихе; чи я ж проклинаю? І чого ви вчепились? (А. Свидницький); Не люби, Христе, нікого і ніколи. Хай йому гаспид (Панас Мирний).

хай [би] йому́ (їй, тобі́, їм, вам) тря́сця, лайл. Уживається як недобре побажання кому-небудь або при висловленні незадоволення, досади і т. ін. з якогось приводу. — Хай йому трясця, ще вскочимо в пащу Гітлера, а які в нього порядки, чули вже (П. Панч); Хай йому трясця, цьому улемові [вчителеві]! Підемо вранці до Каффи (З. Тулуб); — Та в трест викликали, хай би йому трясця,— зі злом сказала вона, ніби Арсен тут у чомусь завинив (Є. Гуцало); — А хай вам трясця! — тріснув голос тітки Марії (Я. Баш).

хай (неха́й) йому́ цур. Уживається для вираження незадоволення ким-, чим-небудь, несхвалення чогось. — Ох… як ти мене злякав, хай йому цур!..— переводячи дух, .. обізвалася вона до Грицька (Панас Мирний); Ся благодать [тепло] почалася тільки з вчорашнього дня, а то було таке, що нехай йому цур, бодай не верталось (Леся Українка).

хай (неха́й) йому́ (їй, тобі́, їм і т. ін.) чорт (сім чорті́в, га́спид), лайл. Уживається для вираження сильного незадоволення ким-, чим-небудь, перев. із втратою інтересу до нього. — Ну, як агітатор? — допитується Євдоким Юрченко у задуманого Величка. — Хай йому чорт! — з серцем відповідає той (М. Стельмах); — Хай їм [бикам]... чорт,— каже [Андрій].— Щоб не клопотаться — продав.— ..Отак, кажу,— нахазяйнував, синочок!.. (А. Тесленко); — О, нехай йому чорт! Як забився! — крикнув він до Івася (Панас Мирний); Дочко! чого ти проклинаєш? Що він тобі винен? — Та хай йому сім чортів і все лихе; чи я ж проклинаю? І чого ви вчепились? (А. Свидницький); Не люби, Христе, нікого і ніколи. Хай йому гаспид (Панас Мирний).

хай (хоч) камі́ння з не́ба [па́дає]. За будь-яких умов, обставин, незважаючи ні на що. Макар Онисимович [Посмітний] спокійно сказав: — Хай каміння з неба падає, а в колгоспі врожай буде! (Остап Вишня); На неділю, хоч каміння з неба, а хлопці його мусять бути в Гуляйполі (О. Гончар).

хай (хоч) камі́ння з не́ба [па́дає]. За будь-яких умов, обставин, незважаючи ні на що. Макар Онисимович [Посмітний] спокійно сказав: — Хай каміння з неба падає, а в колгоспі врожай буде! (Остап Вишня); На неділю, хоч каміння з неба, а хлопці його мусять бути в Гуляйполі (О. Гончар).

хай (неха́й) леге́нько гикне́ться кому. Уживається для вираження добрих побажань особі, яка не є присутньою. — Ой лихо мені було потім, три дні баба моя Маланка, хай їй легенько гикнеться,— не визнавала мене і до хати не пускала (Я. Баш).

неха́й (хай, бода́й і т. ін.) леда́що кому, чому, лайл. Уживається для вираження незадоволення кимсь, чимсь, несхвалення чого-небудь. Нехай тобі ледащо! (Укр.. присл..).

неха́й (хай) ли́зень (лиз, рідше лизь і т. ін.) зли́же (лизне́) кого, що, лайл. Уживається для вираження незадоволення ким-, чим-небудь, зневаги до когось, недоброго побажання комусь. Нехай тебе лизень злиже! (М. Номис); Нехай тебе лизень лизне (Сл. Б. Грінченка).

неха́й (хай) ли́зень (лиз, рідше лизь і т. ін.) зли́же (лизне́) кого, що, лайл. Уживається для вираження незадоволення ким-, чим-небудь, зневаги до когось, недоброго побажання комусь. Нехай тебе лизень злиже! (М. Номис); Нехай тебе лизень лизне (Сл. Б. Грінченка).

неха́й (хай) ли́зень (лиз, рідше лизь і т. ін.) зли́же (лизне́) кого, що, лайл. Уживається для вираження незадоволення ким-, чим-небудь, зневаги до когось, недоброго побажання комусь. Нехай тебе лизень злиже! (М. Номис); Нехай тебе лизень лизне (Сл. Б. Грінченка).

неха́й (хай) ли́зень (лиз, рідше лизь і т. ін.) зли́же (лизне́) кого, що, лайл. Уживається для вираження незадоволення ким-, чим-небудь, зневаги до когось, недоброго побажання комусь. Нехай тебе лизень злиже! (М. Номис); Нехай тебе лизень лизне (Сл. Б. Грінченка).

неха́й (хай) ли́зень (лиз, рідше лизь і т. ін.) зли́же (лизне́) кого, що, лайл. Уживається для вираження незадоволення ким-, чим-небудь, зневаги до когось, недоброго побажання комусь. Нехай тебе лизень злиже! (М. Номис); Нехай тебе лизень лизне (Сл. Б. Грінченка).

неха́й (хай) ли́зень (лиз, рідше лизь і т. ін.) зли́же (лизне́) кого, що, лайл. Уживається для вираження незадоволення ким-, чим-небудь, зневаги до когось, недоброго побажання комусь. Нехай тебе лизень злиже! (М. Номис); Нехай тебе лизень лизне (Сл. Б. Грінченка).

хай лиха́ годи́на на кого, лайл. Уживається як лайка з побажанням нещастя кому-небудь. Хай на вас лиха година! (Укр.. присл..).

хай (неха́й) Ма́ти Бо́жа ми́лує (проща́є, боро́нить, поми́лує і т. ін.) кого. Уживається для вираження побажання кому-небудь добра, безпеки, благополуччя і т. ін.; щоб було все добре. Може, справді се йому мої сльози одливаються. Нехай же Мати Божа прощає мене, грішну, що я… рідному братику лихо наплакала (Марко Вовчок); — Ну, хай тебе боронить і хова од лиха Мати Божа… Прощавай! (М. Коцюбинський); Мати обняла дітей, надівши їм невеличкі образки на шию. — Хай боронить вас… Мати Божа… Не забувайте, синки (О. Довженко); Старий схопив її за голову: — Катре, дочко моя нещаслива! Нехай тебе Мати Божа помилує! (Марко Вовчок).

хай (неха́й) Ма́ти Бо́жа ми́лує (проща́є, боро́нить, поми́лує і т. ін.) кого. Уживається для вираження побажання кому-небудь добра, безпеки, благополуччя і т. ін.; щоб було все добре. Може, справді се йому мої сльози одливаються. Нехай же Мати Божа прощає мене, грішну, що я… рідному братику лихо наплакала (Марко Вовчок); — Ну, хай тебе боронить і хова од лиха Мати Божа… Прощавай! (М. Коцюбинський); Мати обняла дітей, надівши їм невеличкі образки на шию. — Хай боронить вас… Мати Божа… Не забувайте, синки (О. Довженко); Старий схопив її за голову: — Катре, дочко моя нещаслива! Нехай тебе Мати Божа помилує! (Марко Вовчок).

хай (неха́й) Ма́ти Бо́жа ми́лує (проща́є, боро́нить, поми́лує і т. ін.) кого. Уживається для вираження побажання кому-небудь добра, безпеки, благополуччя і т. ін.; щоб було все добре. Може, справді се йому мої сльози одливаються. Нехай же Мати Божа прощає мене, грішну, що я… рідному братику лихо наплакала (Марко Вовчок); — Ну, хай тебе боронить і хова од лиха Мати Божа… Прощавай! (М. Коцюбинський); Мати обняла дітей, надівши їм невеличкі образки на шию. — Хай боронить вас… Мати Божа… Не забувайте, синки (О. Довженко); Старий схопив її за голову: — Катре, дочко моя нещаслива! Нехай тебе Мати Божа помилує! (Марко Вовчок).

хай (неха́й) Ма́ти Бо́жа ми́лує (проща́є, боро́нить, поми́лує і т. ін.) кого. Уживається для вираження побажання кому-небудь добра, безпеки, благополуччя і т. ін.; щоб було все добре. Може, справді се йому мої сльози одливаються. Нехай же Мати Божа прощає мене, грішну, що я… рідному братику лихо наплакала (Марко Вовчок); — Ну, хай тебе боронить і хова од лиха Мати Божа… Прощавай! (М. Коцюбинський); Мати обняла дітей, надівши їм невеличкі образки на шию. — Хай боронить вас… Мати Божа… Не забувайте, синки (О. Довженко); Старий схопив її за голову: — Катре, дочко моя нещаслива! Нехай тебе Мати Божа помилує! (Марко Вовчок).

бода́й (неха́й, хай і т. ін.) моро́ка кому, лайл. Уживається для вираження незадоволення, досади з приводу чого-небудь, несхвалення чогось і т. ін. — А бабка бурчить, викладаючи факти: — Все пишуть і пишуть, бодай їм морока, А ти по конторах літай, як сорока! (С. Олійник).

неха́й (хай) повила́зять о́чі кому, лайл., перев. жарт. Уживається для висловлення незадоволення ким-небудь, недоброго побажання комусь. Нехай вашим ворогам очі повилазять, а наші рачки лазять (Укр.. присл..). нех повила́зять о́чі, діал. І Дмитро чує, як старий з серцем шепоче: — Сіль та печина з поганими очима. Хто уроче — нех йому повилазять очі (М. Стельмах).

хай там що. Всупереч усьому, за будь-яких умов, обставин; неодмінно. Боягуз не піде в холодні осінні ночі ганятися по гирлу та лиманах за швидкохідними браконьєрськими моторками та сходитись з ними в смертельних поєдинках. А Порфир би пішов, хай там що (О. Гончар); Хай там що, а наш час вимагав нового [шевченківського] бібліографічного покажчика (З журналу).

хай (неха́й) йому́ (їй, тобі́, вам і т. ін.). Уживається для вираження осуду чиїх-небудь дій, вчинків, незадоволення кимось, чимось. У Карпа заболіли руки від щирого вибивання [в двері]. А кругом тихо, як у могилі. — Хай йому! Тільки руки поб’єш,— сказав він і сів коло порога (Панас Мирний); Жінка тягне з переділки нитку тонку й безкраю, самотня в непередумних удовиних думах. Хіба що тінь на стіні .. хитається тихо, а спитати поради, тільки журу розведе. Хай їй! Уже краще самій (А. Головко); Хай вам, як ви мене залякали: я думав, що це ваша, Настуню, мати (С. Васильченко).

хай (неха́й, бода́й) йому́ (тобі́, їй і т. ін.) вся́чина. Уживається для констатації того, чим хтось незадоволений або захоплений. [Чоловік 1:] Хай йому всячина! Втомився! (Б. Грінченко); — Мудрий ти, братику Антоне Андрійовичу, хай тобі всячина, Я б ніколи до такого не додумався б... (С. Добровольський); — Слухайте ж моєї [управителя] поради, покиньте того Павла навіженого: нехай йому всячина! (Марко Вовчок); — Що ж ти не вдарив її [гадюку]?.. А ти запримітив місце? Покажи. — Нехай їй всячина, і вести не хочу (Панас Мирний).

хай (неха́й) йому́ (їй, тобі́, їм і т. ін.) чорт (сім чорті́в, га́спид), лайл. Уживається для вираження сильного незадоволення ким-, чим-небудь, перев. із втратою інтересу до нього. — Ну, як агітатор? — допитується Євдоким Юрченко у задуманого Величка. — Хай йому чорт! — з серцем відповідає той (М. Стельмах); — Хай їм [бикам]... чорт,— каже [Андрій].— Щоб не клопотаться — продав.— ..Отак, кажу,— нахазяйнував, синочок!.. (А. Тесленко); — О, нехай йому чорт! Як забився! — крикнув він до Івася (Панас Мирний); Дочко! чого ти проклинаєш? Що він тобі винен? — Та хай йому сім чортів і все лихе; чи я ж проклинаю? І чого ви вчепились? (А. Свидницький); Не люби, Христе, нікого і ніколи. Хай йому гаспид (Панас Мирний).

хай (неха́й) йому́ (їй, тобі́, їм і т. ін.) чорт (сім чорті́в, га́спид), лайл. Уживається для вираження сильного незадоволення ким-, чим-небудь, перев. із втратою інтересу до нього. — Ну, як агітатор? — допитується Євдоким Юрченко у задуманого Величка. — Хай йому чорт! — з серцем відповідає той (М. Стельмах); — Хай їм [бикам]... чорт,— каже [Андрій].— Щоб не клопотаться — продав.— ..Отак, кажу,— нахазяйнував, синочок!.. (А. Тесленко); — О, нехай йому чорт! Як забився! — крикнув він до Івася (Панас Мирний); Дочко! чого ти проклинаєш? Що він тобі винен? — Та хай йому сім чортів і все лихе; чи я ж проклинаю? І чого ви вчепились? (А. Свидницький); Не люби, Христе, нікого і ніколи. Хай йому гаспид (Панас Мирний).

хай [би] йому́ (їй, тобі́, їм, вам) тря́сця, лайл. Уживається як недобре побажання кому-небудь або при висловленні незадоволення, досади і т. ін. з якогось приводу. — Хай йому трясця, ще вскочимо в пащу Гітлера, а які в нього порядки, чули вже (П. Панч); Хай йому трясця, цьому улемові [вчителеві]! Підемо вранці до Каффи (З. Тулуб); — Та в трест викликали, хай би йому трясця,— зі злом сказала вона, ніби Арсен тут у чомусь завинив (Є. Гуцало); — А хай вам трясця! — тріснув голос тітки Марії (Я. Баш).

хай (неха́й) йому́ (їй, тобі́, їм і т. ін.) чорт (сім чорті́в, га́спид), лайл. Уживається для вираження сильного незадоволення ким-, чим-небудь, перев. із втратою інтересу до нього. — Ну, як агітатор? — допитується Євдоким Юрченко у задуманого Величка. — Хай йому чорт! — з серцем відповідає той (М. Стельмах); — Хай їм [бикам]... чорт,— каже [Андрій].— Щоб не клопотаться — продав.— ..Отак, кажу,— нахазяйнував, синочок!.. (А. Тесленко); — О, нехай йому чорт! Як забився! — крикнув він до Івася (Панас Мирний); Дочко! чого ти проклинаєш? Що він тобі винен? — Та хай йому сім чортів і все лихе; чи я ж проклинаю? І чого ви вчепились? (А. Свидницький); Не люби, Христе, нікого і ніколи. Хай йому гаспид (Панас Мирний).

хай (неха́й) хоч грім з не́ба. За будь-яких обставин; обов’язково, неодмінно. — Сподіваюсь, до ранку .. прапор буде піднято на валу! — Піднімемо, .. хай хоч грім з неба, а вал буде наш! (О. Гончар).