-1-
дієслово недоконаного виду
(хазяйнувати) [рідко]

Словник відмінків

Інфінітив хазяїнува́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   хазяїну́ймо
2 особа хазяїну́й хазяїну́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа хазяїнува́тиму хазяїнува́тимемо, хазяїнува́тимем
2 особа хазяїнува́тимеш хазяїнува́тимете
3 особа хазяїнува́тиме хазяїнува́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа хазяїну́ю хазяїну́ємо, хазяїну́єм
2 особа хазяїну́єш хазяїну́єте
3 особа хазяїну́є хазяїну́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
хазяїну́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. хазяїнува́в хазяїнува́ли
жін. р. хазяїнува́ла
сер. р. хазяїнува́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
хазяїнува́вши

Словник синонімів

ГОСПОДАРЮВА́ТИ (займатися господарством), ХАЗЯЙНУВА́ТИ[ХАЗЯЇНУВА́ТИрідше], ГОСПОДА́РИТИрідше, ХАЗЯЮВА́ТИрідше;ГАЗДУВА́ТИдіал. (перев. про сільське господарство). - Накупимо волів та коней та будемо господарювати (І. Нечуй-Левицький); Жінка лишилася сама з дочкою, і сама хазяйнує не гірше чоловіка (С. Чорнобривець); Прийди, милий, в мою хату Хазяїнувати (Т. Шевченко); - Гадаю.. заробити тілько, щоби мож купити ґрунт, - тоді піду та буду господарити (І. Франко); Є іще синок один ..Хазяює, як годиться (М. Шпак); Брати поженилися й допомагали нянькові ґаздувати (казка).
ГОСПОДАРЮВА́ТИ (вести домашнє господарство, виконувати домашні роботи), ХАЗЯЙНУВА́ТИ[ХАЗЯЇНУВА́ТИрідше], ГОСПОДА́РИТИрідше,ХАЗЯЮВА́ТИрідше, ДОМУВА́ТИзаст.,ГАЗДУВА́ТИдіал., ШАПАРЮВА́ТИдіал.;ГАЗДИ́НИТИдіал. (про жінку); ПОРЯДКУВА́ТИ, ПОРЯДЖА́ТИдіал. (давати лад). Прудка [невістка], як зайчик; і в хаті, й на дворі в’ється, порядкує, господарює (Марко Вовчок); - Моя жінка, доки жила, сиділа в хаті та хазяйнувала (І. Нечуй-Левицький); - Під приводом матері ти учитимешся хазяїнувати, учитимешся доглядати дітей (Панас Мирний); Рифка господарила дома, варила, прала, рубала дрова, шила і мила (І. Франко); Платон нікуди не ходив, хоч кожного вечора тягнули хлопці. - Не можу, знаєте, сам хазяюю... (М. Зарудний); Жала й Катря в економії з Остапом удвох.Заробили дві копи пшениці, як золото. Тепер домувала вже (А. Головко); - А, невісточка люба!Газдуєш? (Г. Хоткевич); Аж відмолодла [мати] з його приїздом, шапарює, не знає втоми (О. Гончар); - Зостанусь я тутечки, у Дубцях, буду вам господарства доглядати, поряджати (Марко Вовчок). - Пор. 1. вози́тися, 1. по́ратися.