ГОСПОДАРЮВА́ТИ (займатися господарством), ХАЗЯЙНУВА́ТИ[ХАЗЯЇНУВА́ТИрідше], ГОСПОДА́РИТИрідше, ХАЗЯЮВА́ТИрідше;ГАЗДУВА́ТИдіал. (перев. про сільське господарство). - Накупимо волів та коней та будемо господарювати (І. Нечуй-Левицький); Жінка лишилася сама з дочкою, і сама хазяйнує не гірше чоловіка (С. Чорнобривець); Прийди, милий, в мою хату Хазяїнувати (Т. Шевченко); - Гадаю.. заробити тілько, щоби мож купити ґрунт, - тоді піду та буду господарити (І. Франко); Є іще синок один ..Хазяює, як годиться (М. Шпак); Брати поженилися й допомагали нянькові ґаздувати (казка).

ГОСПОДАРЮВА́ТИ (вести домашнє господарство, виконувати домашні роботи), ХАЗЯЙНУВА́ТИ[ХАЗЯЇНУВА́ТИрідше], ГОСПОДА́РИТИрідше,ХАЗЯЮВА́ТИрідше, ДОМУВА́ТИзаст.,ГАЗДУВА́ТИдіал., ШАПАРЮВА́ТИдіал.;ГАЗДИ́НИТИдіал. (про жінку); ПОРЯДКУВА́ТИ, ПОРЯДЖА́ТИдіал. (давати лад). Прудка [невістка], як зайчик; і в хаті, й на дворі в’ється, порядкує, господарює (Марко Вовчок); - Моя жінка, доки жила, сиділа в хаті та хазяйнувала (І. Нечуй-Левицький); - Під приводом матері ти учитимешся хазяїнувати, учитимешся доглядати дітей (Панас Мирний); Рифка господарила дома, варила, прала, рубала дрова, шила і мила (І. Франко); Платон нікуди не ходив, хоч кожного вечора тягнули хлопці. - Не можу, знаєте, сам хазяюю... (М. Зарудний); Жала й Катря в економії з Остапом удвох.Заробили дві копи пшениці, як золото. Тепер домувала вже (А. Головко); - А, невісточка люба!Газдуєш? (Г. Хоткевич); Аж відмолодла [мати] з його приїздом, шапарює, не знає втоми (О. Гончар); - Зостанусь я тутечки, у Дубцях, буду вам господарства доглядати, поряджати (Марко Вовчок). - Пор. 1. вози́тися, 1. по́ратися.