хавтурувати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного і доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | хавтурува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | хавтуру́ймо | |
| 2 особа | хавтуру́й | хавтуру́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | хавтурува́тиму | хавтурува́тимемо, хавтурува́тимем |
| 2 особа | хавтурува́тимеш | хавтурува́тимете |
| 3 особа | хавтурува́тиме | хавтурува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС | ||
| 1 особа | хавтуру́ю | хавтуру́ємо, хавтуру́єм |
| 2 особа | хавтуру́єш | хавтуру́єте |
| 3 особа | хавтуру́є | хавтуру́ють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| хавтуру́ючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | хавтурува́в | хавтурува́ли |
| жін. р. | хавтурува́ла | |
| сер. р. | хавтурува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| хавтуро́ваний | ||
| Безособова форма | ||
| хавтуро́вано | ||
| Дієприслівник | ||
| хавтурува́вши | ||