ГЛО́ТКА (верхня частина травного каналу), ПЕ́ЛЬКАвульг., ХА́ВКАзневажл., діал.Упіймали плотку, що не лізе й в глотку (прислів’я); [Горпина:] Давай лиш, сестро, чарку горілки, або чаю, або чого-небудь, бо в мене пелька засохла од біганини (І. Нечуй-Левицький); -Се я її хлюпнула, щоб їй залляти оту широку хавку, - насміхалася Ганка (І. Франко).

ЗЯ́БРАмн. (органи дихання), ЖА́БРАрідше,ХАВКИ́діал.Воєводський дозорець у лівій руці тримав за зябра велику щуку (І. Ле); Щука зівала жабрами і кидалася в мисці з водою (Григорій Тютюнник).

РОТ (порожнина між верхньою й нижньою щелепами з отвором у нижній частині обличчя; обрис і розріз губ), УСТА́мн.,ПА́ЩАзневажл.,ПАЩЕ́КАзневажл.,ПЕ́ЛЬКАвульг.,ВЕ́РШАзневажл.,ХА́ВКАзневажл. діал.,ПИ́СОКзневажл. діал.,ҐА́ВРАдіал.Походжає [отаман] вздовж байдака. Гасне люлька в роті (Т. Шевченко); Розкривши бородату пащу, реве [дід] з такою силою, що в його здоровенних грудях гуде, як у дзвоні (Григорій Тютюнник); [Степан:] Оксано, Оксано! Я помстився за тебе! Оцими власними руками я роздер пащеку Теклі (М. Кропивницький); А суддя, як уздрів бублики, так мерщій за них та й став у пельку пхати (Г. Квітка-Основ’яненко); Глянула на мене, та як роззявить свою вершу, як гавкне на ввесь город (І. Нечуй-Левицький); - Се я її хлюпнула, щоб їй залляти оту широку хавку, - насміхалася Ганка (І. Франко); [Кармелюк:] Ану, закрий свій писок, проклята відьмо..! (С. Васильченко).