хабарувати 1 значення

-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив хабарува́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   хабару́ймо
2 особа хабару́й хабару́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа хабарува́тиму хабарува́тимемо, хабарува́тимем
2 особа хабарува́тимеш хабарува́тимете
3 особа хабарува́тиме хабарува́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа хабару́ю хабару́ємо, хабару́єм
2 особа хабару́єш хабару́єте
3 особа хабару́є хабару́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
хабару́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. хабарува́в хабарува́ли
жін. р. хабарува́ла
сер. р. хабарува́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
хабарува́вши