фірман 2 значення

-1-
іменник чоловічого роду, істота
(візник) [діал.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний фі́рман фі́рмани
родовий фі́рмана фі́рманів
давальний фі́рманові, фі́рману фі́рманам
знахідний фі́рмана фі́рманів
орудний фі́рманом фі́рманами
місцевий на/у фі́рманові, фі́рмані на/у фі́рманах
кличний фі́рмане фі́рмани

Словник синонімів

ВІЗНИ́К (людина, яка править кіньми звичайно у найманій підводі, найманому екіпажі), КУ́ЧЕР, ПОГО́НИЧ, ЛОМОВИ́К (той, хто перевозить важкі вантажі); БИНДЮ́ЖНИК[БЕНДЮ́ЖНИК]розм. (той, хто перевозить вантажі на биндюгах); ХУ́РЩИКрозм., ВІЗНИ́ЦЯзаст., ВІЗНИ́ЧИЙзаст., ФУ́РМАНзаст., ХУ́РМАНзаст., ЗБІРЖА́Кзаст., ЗБІ́РЖАзаст., ЗБІРЖА́НИКзаст., МАШТАЛІ́Рзаст., БАЛАГУ́ЛАзаст., ФІ́РМАНдіал., ВІЗНИ́КАдіал.; ДРОГА́ЛЬдіал. (той, хто перевозить вантажі на дрогах). - Чи повезете мене до села оце зараз? - спитав я візника. - А чом же?.. До вечора вже й на місці будете, - говорив погонич (І. Нечуй-Левицький); Кучери позлазили з козел, дехто підійшов до знайомих (Панас Мирний); Биндюжник з дровами прямує до центру міста (П. Панч); - Тпрр! - спинив несподівано візниця коней (Л. Яновська); Фурман гукнув на коней, тарантас виїхав з брами (Л. Дмитерко); Хурман порався з фаетоном (М. Коцюбинський); Наум зараз шатнувсь, найняв збіржаника (Г. Квітка-Основ’яненко); Туго натягує віжки машталір (М. Олійник); Заплатив балагулі й привіз доктора з міста (П. Козланюк); Правив візника плечастий, усатий (Марко Вовчок).
-2-
іменник чоловічого роду
(указ - у султанській Туреччині) [іст.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний фі́рман фі́рмани
родовий фі́рмана фі́рманів
давальний фі́рманові, фі́рману фі́рманам
знахідний фі́рмана фі́рманів
орудний фі́рманом фі́рманами
місцевий на/у фі́рманові, фі́рмані на/у фі́рманах
кличний фі́рмане фі́рмани

Словник синонімів

ВІЗНИ́К (людина, яка править кіньми звичайно у найманій підводі, найманому екіпажі), КУ́ЧЕР, ПОГО́НИЧ, ЛОМОВИ́К (той, хто перевозить важкі вантажі); БИНДЮ́ЖНИК[БЕНДЮ́ЖНИК]розм. (той, хто перевозить вантажі на биндюгах); ХУ́РЩИКрозм., ВІЗНИ́ЦЯзаст., ВІЗНИ́ЧИЙзаст., ФУ́РМАНзаст., ХУ́РМАНзаст., ЗБІРЖА́Кзаст., ЗБІ́РЖАзаст., ЗБІРЖА́НИКзаст., МАШТАЛІ́Рзаст., БАЛАГУ́ЛАзаст., ФІ́РМАНдіал., ВІЗНИ́КАдіал.; ДРОГА́ЛЬдіал. (той, хто перевозить вантажі на дрогах). - Чи повезете мене до села оце зараз? - спитав я візника. - А чом же?.. До вечора вже й на місці будете, - говорив погонич (І. Нечуй-Левицький); Кучери позлазили з козел, дехто підійшов до знайомих (Панас Мирний); Биндюжник з дровами прямує до центру міста (П. Панч); - Тпрр! - спинив несподівано візниця коней (Л. Яновська); Фурман гукнув на коней, тарантас виїхав з брами (Л. Дмитерко); Хурман порався з фаетоном (М. Коцюбинський); Наум зараз шатнувсь, найняв збіржаника (Г. Квітка-Основ’яненко); Туго натягує віжки машталір (М. Олійник); Заплатив балагулі й привіз доктора з міста (П. Козланюк); Правив візника плечастий, усатий (Марко Вовчок).

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний фірма́н фірма́ни
родовий фірма́ну фірма́нів
давальний фірма́ну, фірма́нові фірма́нам
знахідний фірма́н фірма́ни
орудний фірма́ном фірма́нами
місцевий на/у фірма́ні на/у фірма́нах
кличний фірма́не* фірма́ни*