-1-
іменник чоловічого роду

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний фі́ніш фі́ніші
родовий фі́нішу фі́нішів
давальний фі́нішу, фі́нішеві фі́нішам
знахідний фі́ніш фі́ніші
орудний фі́нішем фі́нішами
місцевий на/у фі́ніші, фі́нішу на/у фі́нішах
кличний фі́нішу* фі́ніші*

Словник синонімів

КІНЕ́ЦЬ (останній момент чогось, що відбувається в часі, а також час, пов’язаний з цим моментом; завершення, закінчення чогось); РОЗВ’Я́ЗКА, ЕПІЛО́Гкнижн. (завершення чогось з певним результатом); КРАЙ (закінчення, припинення якоїсь дії, стану); МЕЖА́ (закінчення чогось); ФІНА́Л (закінчення, завершення якоїсь справи, події); ФІ́НІШ (заключна, вирішальна частина - перев. спортивних змагань); АМІ́НЬрозм. (закінчення перев. з трагічним наслідком); ШАБА́Шрозм. (перев. закінчення роботи). На селі чутно було звуки, що знаменують кінець дня (Г. Хоткевич); - Батько, не питаючи мене, дав панові Никодиму слово. Я обурилась, але обурення тільки прискорило розв’язку (П. Колесник); Двадцятий вік іде до епілогу (П. Дорошко); - Думаю-гадаю і не бачу краю своєї печалі (І. Нечуй-Левицький); Пафос досяг межі (І. Франко); Така урочиста розмова про одруження й такий несподіваний фінал! (І. Ле); - Подумати, скільки було жертв, скільки втрат, а наближаємось до фінішу сильнішими, ніж стартували (О. Гончар); Охрім косив, а день ішов на амінь (Л. Боровиковський); Сьогодні Андрій Іванович мусив покинути роботу раніше, ще задовго до шабашу (Ю. Смолич). - Пор. закі́нчення.

Словник антонімів

ПОЧАТОК КІНЕЦЬ
1. Вихідний пункт довжини предмета, дії, дороги, а також те, що прилягає до такого пункту, (у спорті) старт. Крайній пункт, межа довжини предмета, площини, часу, дороги, а також те, що прилягає до такого пункту, (у спорті) фініш.
Початок чого-н. ~  кінець чого-н., близький, вузький, гарний, гострий, далекий, дерев’яний, залізний, запорошений, забруднений, короткий, легкий, низький, тісний, тупий; весла, дороги, коридора, кімнати, міста, ножа, поля, села, тераси, шнурка. Від початку ~  до кінця чого-н. йти, простягатися, тягнутися. Бути, показатися, сидіти, стояти на початку ~  на кінці чого-н.
2. Перший момент вияву якої-н. дії, явища, процесу. Останній момент вияву якої-н. дії, явища, процесу.
Початоккінець бігу, весни, години, доповіді, життя, зими, з’їзду, змагань, кварталу, літа, місяця, олімпіади, пісні, радості, репетиції, розмови, року, сезону, сюїти, хвилини. Вдалий, гарний, добрий, несподіваний, поганий, теплий, щасливий початоккінець чого-н. На (самому) початку чого-н. ~  на (самому) кінці чого-н. (весни, року, сезону, тижня). Захоплюватися початком ~  кінцем чого-н. Любити початоккінець чого-н. Зробити початок ~  довершити кінець чого-н. Чекати на початок ~  на кінець чого-н.
Від початку до кінця - протягом усього часу.
Бій, як усі добрі морські бої, мав раптовий початок і, на жаль, такий же раптовий кінець (Ю. Яновський). Він альфа і омега, початок і кінець (Леся Українка).  І кожна мить то може буть кінцем, То може буть початком перемоги; І кожен фініш - це по суті старт (Л. Костенко).
Почин ~ кінцівка; старт ~ фініш Пор. ще: ПОЧАТКОВИЙ ~ КІНЦЕВИЙ, ПОЧИНАТИ ~ ЗАКІНЧУВАТИ