фініфть 2 значення
-1-
іменник жіночого роду
(емаль)
-2-
іменник жіночого роду
(виріб) [вживається переважно у множині]
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина |
| називний | фіні́фть | |
| родовий | фіні́фті | |
| давальний | фіні́фті | |
| знахідний | фіні́фть | |
| орудний | фіні́фтю | |
| місцевий | на/у фіні́фті | |
| кличний | фіні́фте* |
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина |
| називний | фіні́фть | фіні́фті |
| родовий | фіні́фті | фіні́фтей |
| давальний | фіні́фті | фіні́фтям |
| знахідний | фіні́фть | фіні́фті |
| орудний | фіні́фтю | фіні́фтями |
| місцевий | на/у фіні́фті | на/у фіні́фтях |
| кличний | фіні́фте* | фіні́фті* |