фініфть 2 значення
-1-
іменник жіночого роду
(емаль)
-2-
іменник жіночого роду
(виріб) [вживається переважно у множині]
Словник відмінків
відмінок | однина | множина |
називний | фіні́фть | |
родовий | фіні́фті | |
давальний | фіні́фті | |
знахідний | фіні́фть | |
орудний | фіні́фтю | |
місцевий | на/у фіні́фті | |
кличний | фіні́фте* |
Словник відмінків
відмінок | однина | множина |
називний | фіні́фть | фіні́фті |
родовий | фіні́фті | фіні́фтей |
давальний | фіні́фті | фіні́фтям |
знахідний | фіні́фть | фіні́фті |
орудний | фіні́фтю | фіні́фтями |
місцевий | на/у фіні́фті | на/у фіні́фтях |
кличний | фіні́фте* | фіні́фті* |