фінальний 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний фіна́льний фіна́льна фіна́льне фіна́льні
родовий фіна́льного фіна́льної фіна́льного фіна́льних
давальний фіна́льному фіна́льній фіна́льному фіна́льним
знахідний фіна́льний фіна́льну фіна́льне фіна́льні
орудний фіна́льним фіна́льною фіна́льним фіна́льними
місцевий на/у фіна́льному, фіна́льнім на/у фіна́льній на/у фіна́льному, фіна́льнім на/у фіна́льних

Словник синонімів

ЗАВЕРША́ЛЬНИЙ (який завершує, закінчує що-небудь), ЗАКЛЮ́ЧНИЙ, ПІДСУМКО́ВИЙ, ФІНА́ЛЬНИЙ, ОСТА́ННІЙ, КІНЦЕ́ВИЙ[КІНЦЬОВИ́Й], ПРИКІНЦЕ́ВИЙ. Роман "Перекоп", що з’явився через кілька років після "Таврії", став другою, завершальною книгою дилогії (Л. Новиченко); Цей шрам, ніби останній, завершальний штрих художників, домальовував це прекрасне обличчя (І. Ле); Шульга, разом з фізиком Мезенцевим, підводили підсумки заключної сесії випробувань однієї важливої деталі (Н. Рибак); Підсумковий курс лекцій; Фінальний матч цього сезону нам довелося грати пізно (Ю. Смолич); З приємністю дізнався, що ІV і останній том Вашого дуже цінного словника уже вийшов (М. Коцюбинський); Кінцеві результати; Один з робітників-ремонтників, які допомагали Яцубі, давав господареві вже прикінцеві поради (О. Гончар).