фін 2 значення

-1-
іменник чоловічого роду, істота
(представник народу)

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний фін фі́ни
родовий фі́на фі́нів
давальний фі́нові, фі́ну фі́нам
знахідний фі́на фі́нів
орудний фі́ном фі́нами
місцевий на/у фі́нові, фі́ні на/у фі́нах
кличний фі́не фі́ни
-2-
іменник чоловічого роду, істота
(хрещеник) [діал.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний фін фі́ни
родовий фі́на фі́нів
давальний фі́нові, фі́ну фі́нам
знахідний фі́на фі́нів
орудний фі́ном фі́нами
місцевий на/у фі́нові, фі́ні на/у фі́нах
кличний фі́не фі́ни

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний фін фі́ни
родовий фі́на фі́нів
давальний фі́нові, фі́ну фі́нам
знахідний фі́на фі́нів
орудний фі́ном фі́нами
місцевий на/у фі́нові, фі́ні на/у фі́нах
кличний фі́не фі́ни

Словник синонімів

ХРЕЩЕ́НИК, ПОХРЕ́СНИК, ХРЕЩЕ́НИЙ СИН, ФІН діал. Галя полюбила свого хрещеника, як рідну дитину (Панас Мирний); Аж тепер йому вияснилося, які-то вона своїм похресникам чудернацькі назви давала! (І. Франко).