-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив філософува́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   філософу́ймо
2 особа філософу́й філософу́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа філософува́тиму філософува́тимемо, філософува́тимем
2 особа філософува́тимеш філософува́тимете
3 особа філософува́тиме філософува́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа філософу́ю філософу́ємо, філософу́єм
2 особа філософу́єш філософу́єте
3 особа філософу́є філософу́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
філософу́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. філософува́в філософува́ли
жін. р. філософува́ла
сер. р. філософува́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
філософува́вши

Словник синонімів

МУДРУВА́ТИ (вдаватися в зайві, непотрібні міркування), МУДРИ́ТИрозм.,РОЗУМУВА́ТИрозм.,ФІЛОСО́ФСТВУВАТИрозм.,ФІЛОСОФУВА́ТИрозм.,ФІЛОЗОФУВА́ТИзаст. - Док.: помудрува́ти, пофілосо́фствувати, пофілософува́ти. Лукавий як не мудрує, а все ж заплутається в свої тенета (прислів’я); [Голос жіночий (до Храпка):] Так тобі й треба, крутію! [Голос чоловічий:] Крутив, поки й сам закрутився, мудрив, поки перемудрив! (Панас Мирний); -. Там щось Давид розумує дуже (А. Головко); Не знаю, чи довго б ми ще філософствували з Яром.., коли б раптом не озвалась із-за ширми Марія Степанівна (Ю. Збанацький); - Упертого коня приручиш лише голодом,. -. філософував капітан (Мирослав Ірчан); - Ой, ой, вельможний пане! Хіба в мене пика не така, як у людей? За що ж вона одвічатиме за других? - Ну, ну, не філозофуй у мене (В. Самійленко).