-1-
дієслово недоконаного виду
[рідко]

Словник відмінків

Інфінітив філозофува́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   філозофу́ймо
2 особа філозофу́й філозофу́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа філозофува́тиму філозофува́тимемо, філозофува́тимем
2 особа філозофува́тимеш філозофува́тимете
3 особа філозофува́тиме філозофува́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа філозофу́ю філозофу́ємо, філозофу́єм
2 особа філозофу́єш філозофу́єте
3 особа філозофу́є філозофу́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
філозофу́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. філозофува́в філозофува́ли
жін. р. філозофува́ла
сер. р. філозофува́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
філозофува́вши

Словник синонімів

МУДРУВА́ТИ (вдаватися в зайві, непотрібні міркування), МУДРИ́ТИрозм.,РОЗУМУВА́ТИрозм.,ФІЛОСО́ФСТВУВАТИрозм.,ФІЛОСОФУВА́ТИрозм.,ФІЛОЗОФУВА́ТИзаст. - Док.: помудрува́ти, пофілосо́фствувати, пофілософува́ти. Лукавий як не мудрує, а все ж заплутається в свої тенета (прислів’я); [Голос жіночий (до Храпка):] Так тобі й треба, крутію! [Голос чоловічий:] Крутив, поки й сам закрутився, мудрив, поки перемудрив! (Панас Мирний); -. Там щось Давид розумує дуже (А. Головко); Не знаю, чи довго б ми ще філософствували з Яром.., коли б раптом не озвалась із-за ширми Марія Степанівна (Ю. Збанацький); - Упертого коня приручиш лише голодом,. -. філософував капітан (Мирослав Ірчан); - Ой, ой, вельможний пане! Хіба в мене пика не така, як у людей? За що ж вона одвічатиме за других? - Ну, ну, не філозофуй у мене (В. Самійленко).