-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив фіксува́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   фіксу́ймо
2 особа фіксу́й фіксу́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа фіксува́тиму фіксува́тимемо, фіксува́тимем
2 особа фіксува́тимеш фіксува́тимете
3 особа фіксува́тиме фіксува́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа фіксу́ю фіксу́ємо, фіксу́єм
2 особа фіксу́єш фіксу́єте
3 особа фіксу́є фіксу́ють
Активний дієприкметник
фіксу́ючий
Дієприслівник
фіксу́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. фіксува́в фіксува́ли
жін. р. фіксува́ла
сер. р. фіксува́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
фіксо́ваний
Безособова форма
фіксо́вано
Дієприслівник
фіксува́вши

Словник синонімів

ЗАПИ́СУВАТИ (робити запис про що-небудь), ЗАНОТО́ВУВАТИ, НОТУВА́ТИ, ПРОТОКОЛЮВА́ТИ, ФІКСУВА́ТИ, ЗАФІКСО́ВУВАТИ, ВПИ́СУВАТИ[УПИ́СУВАТИ], ВНО́СИТИ[УНО́СИТИ], ЗАНО́СИТИ (робити запис, включаючи його до інших подібних). - Док.: записа́ти, занотува́ти, зафіксува́ти, вписа́ти[уписа́ти], внести́[унести́], занести́. Він ходив задумливий, часто витягав блокнот і щось записував до нього (О. Донченко); Далі кореспондент заходився занотовувати свої враження у блискучий блокнот (Д. Бедзик); Карналь відгорнув від себе папери, нічого не записував, бо не звик нотувати своїх думок (П. Загребельний); Вийме [Бова] свій зшиток-щоденник і стане вписувати в його свої смутні думи (С. Васильченко); Рука Цимбала тремтіла, коли він, мов дорогу знахідку, вносив до списку делегатів ім’я Марини Дубчак (С. Журахович); Усі твори, досі написані ним, склалися в мандрах, на ходу. Навіть заносив їх на папір стоячи (П. Колесник).
ЗАКРІ́ПЛЮВАТИ (за допомогою кріплення робити щось стійким, нерухомим), ЗАКРІПЛЯ́ТИ, КРІПИ́ТИспец.;ФІКСУВА́ТИ, ЗАФІКСО́ВУВАТИ (у певному положенні). - Док.: закріпи́ти, зафіксува́ти. Задоволено мугикаючи, токар закріплював різець (О. Донченко); Закріпляйте вітрила, Пильнуйте на вахті, Гостро, Ясно (М. Рильський); Головне було - зібрати компресори.. Кріпили деталь за деталлю, нарізали болти, міцно пригвинчували гайки (М. Трублаїні); Фіксувати хвору кінцівку.
ЗАПАМ’ЯТА́ТИ (зберегти, утримати в пам’яті), ЗАФІКСУВА́ТИ, ЗАТЯ́МИТИрозм.; ЗАКАРБУВА́ТИ, ЗАНОТУВА́ТИ (із сл. в пам’яті, в свідомості і т. ін.); ЗАМІ́ТИТИрозм. (беручи до уваги, закріплюючи в свідомості). - Недок.: запам’ято́вувати, зафіксо́вувати, фіксува́ти, затя́млювати, закарбо́вувати, карбува́ти, нотува́ти, заното́вувати, заміча́ти. Дівчинка росла вразлива і мрійна і твердо, на все життя запам’ятала материні казки (З. Тулуб); Пам’ять його встигала зафіксувати все найцінніше, що міг дати молодому співакові цей.. візит (І. Ле); - Номер машини треба було замітити (С. Журахович). - Пор. пам’ята́ти.
ЗОСЕРЕ́ДЖУВАТИна комучому (спрямовувати, звертати - думки, увагу, інтереси на щось одне), КОНЦЕНТРУВА́ТИ, СПИНЯ́ТИ, ФІКСУВА́ТИ. - Док.: зосере́дити, сконцентрува́ти, спини́ти. Регіна.. щораз більше зосереджувала на його особі свої думки й почування (І. Франко); Концентрувати сили і увагу вчених на найбільш важливих і перспективних напрямках науково-технічного прогресу; Здавалося б, що це зовсім не така уже значна подія, щоб на ній фіксувати увагу суспільства (В. Еллан). - Пор. 2. спрямо́вувати.