ЗАПИ́СУВАТИ (робити запис про що-небудь), ЗАНОТО́ВУВАТИ, НОТУВА́ТИ, ПРОТОКОЛЮВА́ТИ, ФІКСУВА́ТИ, ЗАФІКСО́ВУВАТИ, ВПИ́СУВАТИ[УПИ́СУВАТИ], ВНО́СИТИ[УНО́СИТИ], ЗАНО́СИТИ (робити запис, включаючи його до інших подібних). - Док.: записа́ти, занотува́ти, зафіксува́ти, вписа́ти[уписа́ти], внести́[унести́], занести́. Він ходив задумливий, часто витягав блокнот і щось записував до нього (О. Донченко); Далі кореспондент заходився занотовувати свої враження у блискучий блокнот (Д. Бедзик); Карналь відгорнув від себе папери, нічого не записував, бо не звик нотувати своїх думок (П. Загребельний); Вийме [Бова] свій зшиток-щоденник і стане вписувати в його свої смутні думи (С. Васильченко); Рука Цимбала тремтіла, коли він, мов дорогу знахідку, вносив до списку делегатів ім’я Марини Дубчак (С. Журахович); Усі твори, досі написані ним, склалися в мандрах, на ходу. Навіть заносив їх на папір стоячи (П. Колесник).

ЗАКРІ́ПЛЮВАТИ (за допомогою кріплення робити щось стійким, нерухомим), ЗАКРІПЛЯ́ТИ, КРІПИ́ТИспец.;ФІКСУВА́ТИ, ЗАФІКСО́ВУВАТИ (у певному положенні). - Док.: закріпи́ти, зафіксува́ти. Задоволено мугикаючи, токар закріплював різець (О. Донченко); Закріпляйте вітрила, Пильнуйте на вахті, Гостро, Ясно (М. Рильський); Головне було - зібрати компресори.. Кріпили деталь за деталлю, нарізали болти, міцно пригвинчували гайки (М. Трублаїні); Фіксувати хвору кінцівку.

ЗАПАМ’ЯТА́ТИ (зберегти, утримати в пам’яті), ЗАФІКСУВА́ТИ, ЗАТЯ́МИТИрозм.; ЗАКАРБУВА́ТИ, ЗАНОТУВА́ТИ (із сл. в пам’яті, в свідомості і т. ін.); ЗАМІ́ТИТИрозм. (беручи до уваги, закріплюючи в свідомості). - Недок.: запам’ято́вувати, зафіксо́вувати, фіксува́ти, затя́млювати, закарбо́вувати, карбува́ти, нотува́ти, заното́вувати, заміча́ти. Дівчинка росла вразлива і мрійна і твердо, на все життя запам’ятала материні казки (З. Тулуб); Пам’ять його встигала зафіксувати все найцінніше, що міг дати молодому співакові цей.. візит (І. Ле); - Номер машини треба було замітити (С. Журахович). - Пор. пам’ята́ти.

ЗОСЕРЕ́ДЖУВАТИна комучому (спрямовувати, звертати - думки, увагу, інтереси на щось одне), КОНЦЕНТРУВА́ТИ, СПИНЯ́ТИ, ФІКСУВА́ТИ. - Док.: зосере́дити, сконцентрува́ти, спини́ти. Регіна.. щораз більше зосереджувала на його особі свої думки й почування (І. Франко); Концентрувати сили і увагу вчених на найбільш важливих і перспективних напрямках науково-технічного прогресу; Здавалося б, що це зовсім не така уже значна подія, щоб на ній фіксувати увагу суспільства (В. Еллан). - Пор. 2. спрямо́вувати.