фіглювати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | фіглюва́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | фіглю́ймо | |
| 2 особа | фіглю́й | фіглю́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | фіглюва́тиму | фіглюва́тимемо, фіглюва́тимем |
| 2 особа | фіглюва́тимеш | фіглюва́тимете |
| 3 особа | фіглюва́тиме | фіглюва́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | фіглю́ю | фіглю́ємо, фіглю́єм |
| 2 особа | фіглю́єш | фіглю́єте |
| 3 особа | фіглю́є | фіглю́ють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| фіглю́ючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | фіглюва́в | фіглюва́ли |
| жін. р. | фіглюва́ла | |
| сер. р. | фіглюва́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| фіглюва́вши | ||