франтуватий 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний франтува́тий франтува́та франтува́те франтува́ті
родовий франтува́того франтува́тої франтува́того франтува́тих
давальний франтува́тому франтува́тій франтува́тому франтува́тим
знахідний франтува́тий, франтува́того франтува́ту франтува́те франтува́ті, франтува́тих
орудний франтува́тим франтува́тою франтува́тим франтува́тими
місцевий на/у франтува́тому, франтува́тім на/у франтува́тій на/у франтува́тому, франтува́тім на/у франтува́тих

Словник синонімів

ФРАНТІВСЬКИ́Й (про одяг, вигляд і т. ін.), ФРАНТУВА́ТИЙ, ФАТІВСЬКИ́Йрозм. (властивий фату); СТИЛЯ́ЖНИЙрозм. (такий, який мають, носять стиляги). Заробляють вони, мабуть, непогано, але навряд щоб справляли синові отакі франтівські черевики (О. Донченко); Його франтуватий посріблений жмуток вусів химерно, з підсмиком випинався вгору (Я. Баш); Мені зразу кинувся у вічі його стандартно стиляжний вигляд, піснуватий вираз блідого, трохи зів’ялого обличчя (В. Речмедін).
ФРАНТУВА́ТИЙ (який любить шикувати, має вигляд франта), ФОРСИ́СТИЙрозм., ЧЕПУРИ́СТИЙрідше; ДЖЕНДЖУРИ́СТИЙрозм., ДЖЕНДЖИКУВА́ТИЙрозм. (який кокетує своїм зовнішнім виглядом, пишається одягом і т. ін.); ФАСО́НИСТИЙрозм. (якому притаманний показний шик); СТИЛЯ́ЖНИЙрозм. (одягнений як стиляга). - Стій! - крикнув франтуватий ротмістр з леопардовою шкурою за плечима (З. Тулуб); Форсисті сержанти.. забирають з робкопу весь гуталін (О. Гончар); Пан Купа.. міг і не хизуватися перед людьми, бо на них із тим чепуристим панком вже ніхто не звертав уваги (О. Ільченко); Дженджуристий пан Чорнокнижний завжди на ніч змащував поріділе волосся і обличчя молодим вершком сметани (М. Стельмах); - Ну, зрозуміло, що молодій жінці приємно морочити голови дженджикуватим панкам (З. Тулуб); Стиляжна дама усміхнулась мені вдячно (Ю. Мокрієв).