франкувати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | франкува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | франку́ймо | |
| 2 особа | франку́й | франку́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | франкува́тиму | франкува́тимемо, франкува́тимем |
| 2 особа | франкува́тимеш | франкува́тимете |
| 3 особа | франкува́тиме | франкува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | франку́ю | франку́ємо, франку́єм |
| 2 особа | франку́єш | франку́єте |
| 3 особа | франку́є | франку́ють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| франку́ючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | франкува́в | франкува́ли |
| жін. р. | франкува́ла | |
| сер. р. | франкува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| франко́ваний | ||
| Безособова форма | ||
| франко́вано | ||
| Дієприслівник | ||
| франкува́вши | ||