-1-
іменник чоловічого роду, істота
(конюх) [діал.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний фо́рналь фо́рналі
родовий фо́рналя фо́рналів
давальний фо́рналеві, фо́рналю фо́рналям
знахідний фо́рналя фо́рналів
орудний фо́рналем фо́рналями
місцевий на/у фо́рналеві, фо́рналю, фо́рналі на/у фо́рналях
кличний фо́рналю фо́рналі

Словник синонімів

КО́НЮХ (той, хто доглядає коней), СТАЙНИ́ЧИЙ, СТАЄ́ННИЙ, КІННИ́ЧИЙрозм., КОНЮ́ШИЙзаст., ШТАЛМЕ́ЙСТЕРзаст., ФО́РНАЛЬдіал.- Ануте, хлопці, - гукнув на конюхів, - виведіть лишень Пашу. - Та й кінь же був, отой Паша (О. Стороженко); Виявилося, що стайничі тільки зараз почали годувати коней (П. Панч); Пан дідич до слуги озвався: - .. Дай до стайні знати Там до стаєнного Гриня, Щоб комісарського коня Казав негайно осідлати! (І. Франко); Стояли вони в стайні окремо, і ніхто, крім старшого кінничого, до них близько й приступитися не смів (І. Муратов); Пани звеліли конюшим сідлати коні (І. Нечуй-Левицький); У нього були сотні коней і худоби, десятки форналів і наймитів (П. Козланюк).