-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив фонтанува́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа    
2 особа    
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа    
2 особа    
3 особа фонтанува́тиме фонтанува́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа    
2 особа    
3 особа фонтану́є фонтану́ють
Активний дієприкметник
фонтану́ючий
Дієприслівник
фонтану́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. фонтанува́в фонтанува́ли
жін. р. фонтанува́ла
сер. р. фонтанува́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
фонтанува́вши

Словник синонімів

ВИРИВА́ТИСЯ (прориваючись, виходити назовні, раптово з’являтися де-небудь), ДОБУВА́ТИСЯ, ЖБУ́ХАТИрозм.; БИ́ТИ, БИ́ТИСЯ, ФОНТАНУВА́ТИ, УДАРЯ́ТИ[ВДАРЯ́ТИ] (про воду, нафту, газ і т. ін.); БУ́ХАТИ (вириватися густою масою). - Док.: ви́рватися, добу́тися, жбу́хнути, уда́рити[вда́рити]. Червоне полум’я виривалось із чорних челюстей (М. Коцюбинський); З кратера вирвалися гази; На вершку був отвір, крізь який клубами добувається дим (Юліан Опільський); Тут огонь жбухає, як із пекла (І. Франко); Коли він прибіг, захеканий, до свердловини, побачив, що з товстої труби могутнім чорним струмом б’є нафта (І. Цюпа); Б’ється глибоке джерельце - чисте, як материні сльози (І. Муратов); Неподалік Ужгорода просто з-під землі фонтанує гаряча мінеральна вода (з газети); Буха од коней пара, біжать кудись люди, а мороз креше (М. Коцюбинський).