фокусничати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
[розм.]
Словник відмінків
Інфінітив | фо́кусничати | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | фо́кусничаймо | |
2 особа | фо́кусничай | фо́кусничайте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | фо́кусничатиму | фо́кусничатимемо, фо́кусничатимем |
2 особа | фо́кусничатимеш | фо́кусничатимете |
3 особа | фо́кусничатиме | фо́кусничатимуть |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
1 особа | фо́кусничаю | фо́кусничаємо, фо́кусничаєм |
2 особа | фо́кусничаєш | фо́кусничаєте |
3 особа | фо́кусничає | фо́кусничають |
Активний дієприкметник | ||
Дієприслівник | ||
фо́кусничаючи | ||
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол. р. | фо́кусничав | фо́кусничали |
жін. р. | фо́кусничала | |
сер. р. | фо́кусничало | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
фо́кусничавши |