фокусничати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
[розм.]
Словник відмінків
| Інфінітив | фо́кусничати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | фо́кусничаймо | |
| 2 особа | фо́кусничай | фо́кусничайте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | фо́кусничатиму | фо́кусничатимемо, фо́кусничатимем |
| 2 особа | фо́кусничатимеш | фо́кусничатимете |
| 3 особа | фо́кусничатиме | фо́кусничатимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | фо́кусничаю | фо́кусничаємо, фо́кусничаєм |
| 2 особа | фо́кусничаєш | фо́кусничаєте |
| 3 особа | фо́кусничає | фо́кусничають |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| фо́кусничаючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | фо́кусничав | фо́кусничали |
| жін. р. | фо́кусничала | |
| сер. р. | фо́кусничало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| фо́кусничавши | ||