фляндрувати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | фляндрува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | фляндру́ймо | |
| 2 особа | фляндру́й | фляндру́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | фляндрува́тиму | фляндрува́тимемо, фляндрува́тимем |
| 2 особа | фляндрува́тимеш | фляндрува́тимете |
| 3 особа | фляндрува́тиме | фляндрува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | фляндру́ю | фляндру́ємо, фляндру́єм |
| 2 особа | фляндру́єш | фляндру́єте |
| 3 особа | фляндру́є | фляндру́ють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| фляндру́ючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | фляндрува́в | фляндрува́ли |
| жін. р. | фляндрува́ла | |
| сер. р. | фляндрува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| фляндро́ваний | ||
| Безособова форма | ||
| фляндро́вано | ||
| Дієприслівник | ||
| фляндрува́вши | ||