ПЛЯ́ШКА (скляна посудина для рідини з вузькою довгастою шийкою), ФЛЯ́ЖКА[ФЛЯ́ШКА]діал., БУТЕ́ЛЬКАдіал.; ПЛЯ́ХАзаст. (велика); ШТОФ (чотиригранна з короткою шийкою). Слуга-малаєць прибирає з-перед нас.. порожні пляшки з-під мальвазії (Ю. Андрухович); Стиснув [свояк] палко йому руку і сказав іще подати фляжку вина (О. Маковей); Після вечері внесли цілу батарею бутельок (І. Франко); Підійшла [Педоря] до столу, вийняла з-під поли пляху горілки (Панас Мирний); Сторож приніс великий штоф з водою (З. Тулуб). - Пор. бу́тель.

ФЛЯ́ГА (похідна посудина для рідини), ФЛЯ́ЖКА, БАКЛА́ГА[БОКЛА́ГА], БАКЛАГ[БОКЛА́Г], МАНІ́РКА (з кришкою, що служить за склянку). Кожен з курсантів був нав’ючений повною викладкою, з флягою, протигазом, з достатнім запасом патронів (О. Гончар); Вірочка підносила до його посинілих сухих вуст алюмінієву фляжку з поруділою болотною водою (Ю. Збанацький); В сніданок перекусили, напилися з баклаги теплої води, поїхали далі (Григорій Тютюнник); Він поклав у торбу дві товстенні книги.., папушу тютюну, вінок цибулі, книша, баклаг з оковитою (О. Ільченко); Боярські слуги від півночі звивалися, приготовляючи для гостей їду на цілий день, наповнюючи шипучим медом і яблучником подорожні боклаги (І. Франко); Він зупинився біля криниці, набрав у боклаг води, напоїв коня (О. Стороженко); Старий служивий простягає манірку, в якій збереглося трохи теплої, несмачної, але такої жаданої води (П. Кочура).