-1-
дієслово недоконаного виду
[рідко]

Словник відмінків

Інфінітив флані́рувати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   флані́руймо
2 особа флані́руй флані́руйте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа флані́руватиму флані́руватимемо, флані́руватимем
2 особа флані́руватимеш флані́руватимете
3 особа флані́руватиме флані́руватимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа флані́рую флані́руємо, флані́руєм
2 особа флані́руєш флані́руєте
3 особа флані́рує флані́рують
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
флані́руючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. флані́рував флані́рували
жін. р. флані́рувала
сер. р. флані́рувало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
флані́рувавши

Словник синонімів

ГУЛЯ́ТИ (ходити заради відпочинку, задоволення), ШПАЦИРУВА́ТИзах., СПАЦЕРУВА́ТИдіал., ГАРДУВА́ТИдіал., ГУ́ЛІдит., розм.; ПРОГУ́ЛЮВАТИСЯ, ПРОХО́ДЖУВАТИСЯ, ПРОХО́ДИТИСЯ, ПОХОДЖА́ТИ, ПРОХОДЖА́ТИСЯрозм. (туди й назад); РОЗГУ́ЛЮВАТИ, ВИГУ́ЛЮВАТИрозм. (протягом певного часу); ФЛАНІ́РУВАТИзаст. (без діла, без мети). В найбільший вітер я все ж можу гуляти за горою в затишному місці (М. Коцюбинський); Шпацирував [чоловік] за ним по тому ж приморському бульвару (І. Ле); Купаюся рано, а потім сиджу в парку або йду спацерувати (В. Стефаник); До лісу почвалав [Еней], Де ґардовав [ґардував] Евандр з попами (І. Котляревський); Не плач, дитинко, гулі підемо (Словник Б. Грінченка); Грає музика, чути сміх, прогулюються пари (Ю. Яновський); Я проходжувався алеєю від хати до дороги, любуючись чудовим дощем (О. Кобилянська); - Чи не підете проходитись трохи по садку? (І. Нечуй-Левицький); Він спостерігав по-святковому одягнених севастопольців, що походжали в товаристві моряків (В. Кучер); - А! Розгулюєте? - зустрів мене в фойє бадьорий.. дідусь (П. Тичина); Дівчата красні, як калина; вигулюють між саньми (К. Гордієнко); Дзенькаючи шпорами і тягнучи величезні палаші на коліщатках, фланірували браві кавалергарди (Ф. Бурлака).
ХОДИ́ТИ (переміщатися, ступаючи ногами; змінювати місце в просторі, перев. в різних напрямках протягом певного часу), ХОДЖА́ТИдіал.; ПОХОДЖА́ТИ, ПРОХОДЖА́ТИрозм.,ПРОХОДЖА́ТИСЯрозм.,ПРОХО́ДЖУВАТИСЯрозм.,ПРОХО́ДИТИСЯрозм.,ФЛАНІ́РУВАТИзаст., розм. (спокійно, повільно, туди і назад); ДИ́БАТИрозм.,ДИБУЛЯ́ТИрозм. (важко або невміло переставляючи ноги),ЧО́ВГАТИ (мало піднімаючи ноги, утворювати шурхіт). - Док.: походи́ти, пройти́ся, проходи́тися. Тільки один Чіпка не лягає:ходить, нудиться, карається ... З хати надвір; знадвору в хату (Панас Мирний); Олеся походжала по світлиці з паничами й жартувала (І. Нечуй-Левицький); Тим-то я такий веселий І без палиці ходжаю (В. Самійленко); - Спи, спи, - вичитувала Явдоха, човгаючи по хаті (Григорій Тютюнник).