фланцювати 1 значення

-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив фланцюва́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   фланцю́ймо
2 особа фланцю́й фланцю́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа фланцюва́тиму фланцюва́тимемо, фланцюва́тимем
2 особа фланцюва́тимеш фланцюва́тимете
3 особа фланцюва́тиме фланцюва́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа фланцю́ю фланцю́ємо, фланцю́єм
2 особа фланцю́єш фланцю́єте
3 особа фланцю́є фланцю́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
фланцю́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. фланцюва́в фланцюва́ли
жін. р. фланцюва́ла
сер. р. фланцюва́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
фланцюва́вши