фланкувати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного і доконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | фланкува́ти | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | фланку́ймо | |
2 особа | фланку́й | фланку́йте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | фланкува́тиму | фланкува́тимемо, фланкува́тимем |
2 особа | фланкува́тимеш | фланкува́тимете |
3 особа | фланкува́тиме | фланкува́тимуть |
ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС | ||
1 особа | фланку́ю | фланку́ємо, фланку́єм |
2 особа | фланку́єш | фланку́єте |
3 особа | фланку́є | фланку́ють |
Активний дієприкметник | ||
Дієприслівник | ||
фланку́ючи | ||
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол. р. | фланкува́в | фланкува́ли |
жін. р. | фланкува́ла | |
сер. р. | фланкува́ло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
фланко́ваний | ||
Безособова форма | ||
фланко́вано | ||
Дієприслівник | ||
фланкува́вши |