фланкувати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного і доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | фланкува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | фланку́ймо | |
| 2 особа | фланку́й | фланку́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | фланкува́тиму | фланкува́тимемо, фланкува́тимем |
| 2 особа | фланкува́тимеш | фланкува́тимете |
| 3 особа | фланкува́тиме | фланкува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС | ||
| 1 особа | фланку́ю | фланку́ємо, фланку́єм |
| 2 особа | фланку́єш | фланку́єте |
| 3 особа | фланку́є | фланку́ють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| фланку́ючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | фланкува́в | фланкува́ли |
| жін. р. | фланкува́ла | |
| сер. р. | фланкува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| фланко́ваний | ||
| Безособова форма | ||
| фланко́вано | ||
| Дієприслівник | ||
| фланкува́вши | ||