ферментувати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | ферментува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ферменту́ймо | |
| 2 особа | ферменту́й | ферменту́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ферментува́тиму | ферментува́тимемо, ферментува́тимем |
| 2 особа | ферментува́тимеш | ферментува́тимете |
| 3 особа | ферментува́тиме | ферментува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ферменту́ю | ферменту́ємо, ферменту́єм |
| 2 особа | ферменту́єш | ферменту́єте |
| 3 особа | ферменту́є | ферменту́ють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| ферменту́ючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | ферментува́в | ферментува́ли |
| жін. р. | ферментува́ла | |
| сер. р. | ферментува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| ферменто́ваний | ||
| Безособова форма | ||
| ферменто́вано | ||
| Дієприслівник | ||
| ферментува́вши | ||