ферментувати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | ферментува́ти | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | ферменту́ймо | |
2 особа | ферменту́й | ферменту́йте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | ферментува́тиму | ферментува́тимемо, ферментува́тимем |
2 особа | ферментува́тимеш | ферментува́тимете |
3 особа | ферментува́тиме | ферментува́тимуть |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
1 особа | ферменту́ю | ферменту́ємо, ферменту́єм |
2 особа | ферменту́єш | ферменту́єте |
3 особа | ферменту́є | ферменту́ють |
Активний дієприкметник | ||
Дієприслівник | ||
ферменту́ючи | ||
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол. р. | ферментува́в | ферментува́ли |
жін. р. | ферментува́ла | |
сер. р. | ферментува́ло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
ферменто́ваний | ||
Безособова форма | ||
ферменто́вано | ||
Дієприслівник | ||
ферментува́вши |