феофіл 2 значення
-1-
іменник чоловічого роду, істота
(ім’я)
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина |
| називний | Феофі́л | Феофі́ли |
| родовий | Феофі́ла | Феофі́лів |
| давальний | Феофі́лові, Феофі́лу | Феофі́лам |
| знахідний | Феофі́ла | Феофі́лів |
| орудний | Феофі́лом | Феофі́лами |
| місцевий | на/у Феофі́лові, Феофі́лі | на/у Феофі́лах |
| кличний | Феофі́ле | Феофі́ли |
| відмінок | однина | множина |
| називний | феофі́л | феофі́ли |
| родовий | феофі́ла | феофі́лів |
| давальний | феофі́лові, феофі́лу | феофі́лам |
| знахідний | феофі́ла | феофі́лів |
| орудний | феофі́лом | феофі́лами |
| місцевий | на/у феофі́лові, феофі́лі | на/у феофі́лах |
| кличний | феофі́ле | феофі́ли |
-2-
іменник чоловічого роду, істота
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина |
| називний | Феофі́л | Феофі́ли |
| родовий | Феофі́ла | Феофі́лів |
| давальний | Феофі́лові, Феофі́лу | Феофі́лам |
| знахідний | Феофі́ла | Феофі́лів |
| орудний | Феофі́лом | Феофі́лами |
| місцевий | на/у Феофі́лові, Феофі́лі | на/у Феофі́лах |
| кличний | Феофі́ле | Феофі́ли |
| відмінок | однина | множина |
| називний | феофі́л | феофі́ли |
| родовий | феофі́ла | феофі́лів |
| давальний | феофі́лові, феофі́лу | феофі́лам |
| знахідний | феофі́ла | феофі́лів |
| орудний | феофі́лом | феофі́лами |
| місцевий | на/у феофі́лові, феофі́лі | на/у феофі́лах |
| кличний | феофі́ле | феофі́ли |