-1-
іменник чоловічого роду

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний фах фа́хи
родовий фа́ху фа́хів
давальний фа́ху, фа́хові фа́хам
знахідний фах фа́хи
орудний фа́хом фа́хами
місцевий на/у фа́ху на/у фа́хах
кличний фа́ху* фа́хи*

Словник синонімів

ФАХ (рід занять, трудової діяльності, що вимагає певних знань та навичок і є джерелом існування людини), СПЕЦІА́ЛЬНІСТЬ, ПРОФЕ́СІЯ, РЕМЕСЛО́розм. (перев. у кустарному виробництві); КВАЛІФІКА́ЦІЯ (певний рівень, набутий спеціальною підготовкою). Лагунський уважно слухав жінку-інженера. В її словах він почував таке щире, таке свідоме захоплення фахом (Г. Коцюба); Килина від Насті довідалась, що та наступного року вже закінчує свій політехнічний, що роботи за її спеціальністю вистачить (Є. Гуцало); За професією я кінорежисер (О. Довженко); Луговий був веселим, компанійським чоловіком. Знав досконало морське ремесло, працював легко, з приємністю (Ю. Бедзик); - По-перше, ти одержуєш чудову кваліфікацію. По-друге, ти зможеш далі вчитися (Д. Ткач).