фатуватий 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний фатува́тий фатува́та фатува́те фатува́ті
родовий фатува́того фатува́тої фатува́того фатува́тих
давальний фатува́тому фатува́тій фатува́тому фатува́тим
знахідний фатува́тий, фатува́того фатува́ту фатува́те фатува́ті, фатува́тих
орудний фатува́тим фатува́тою фатува́тим фатува́тими
місцевий на/у фатува́тому, фатува́тім на/у фатува́тій на/у фатува́тому, фатува́тім на/у фатува́тих