фасувати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | фасува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | фасу́ймо | |
| 2 особа | фасу́й | фасу́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | фасува́тиму | фасува́тимемо, фасува́тимем |
| 2 особа | фасува́тимеш | фасува́тимете |
| 3 особа | фасува́тиме | фасува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | фасу́ю | фасу́ємо, фасу́єм |
| 2 особа | фасу́єш | фасу́єте |
| 3 особа | фасу́є | фасу́ють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| фасу́ючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | фасува́в | фасува́ли |
| жін. р. | фасува́ла | |
| сер. р. | фасува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| фасо́ваний | ||
| Безособова форма | ||
| фасо́вано | ||
| Дієприслівник | ||
| фасува́вши | ||