-1-
іменник чоловічого роду

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний фарту́х фарту́хи
родовий фарту́ха фарту́хів
давальний фарту́ху, фарту́хові фарту́хам
знахідний фарту́х фарту́хи
орудний фарту́хом фарту́хами
місцевий на/у фарту́ху на/у фарту́хах
кличний фарту́ху* фарту́хи*

Словник синонімів

СПІДНИ́ЦЯ (жіночий одяг, що покриває фігуру від талії донизу), ГОРБА́ТКАдіал.; ПЛА́ХТА, ПЛАХТИНАрозм. (перев. з вовняної картатої тканини, не зашита збоку); ДЕ́РГА[ДЖЕ́РГА]заст. (плахта темного кольору); ЛІ́ТНИКетн. (спідниця з легкої вовняної тканини, яку носили влітку); ФАРТУ́Хдіал. (спідниця з ситцю або пофарбованого полотна). Материне шлюбне вбрання - біла сорочка, вишита великими червоними квітами, вишнева червона спідниця, теж у квітку (О. Довженко); Дівчата танцювали в легких шкіряних постолах. Вони одягнені в барвисті горбатки, вишивані сорочки (Т. Масенко); Шовкова плахта не к будню, а к святу (прислів’я); Господиня - у джерзі, в драній кофтині та хустці (А. Головко).
ФАРТУ́Х (предмет одягу у вигляді шматка тканини із зав’язками), НАГРУ́ДНИКрідше,ФАРТУШИ́НА розм.,ОПИ́НКА діал.,ПОПЕРЕ́ДНИК діал.,ПОПЕРЕ́ДНИЦЯ діал.,ЗАПА́СКА діал.- А я фартух припережу, Нажну копу ще й полежу (пісня); Такий, як і завжди, батько, бадьорий, шапка на потилицю збита, у ремінному нагруднику (А. Головко); Дарка поклала квача коло відра,.. обсмикнула підтикану фартушину (Леся Українка); Гнали [робітники] долів зеленою улицею за.. вуглярчуком в чорній, як смола, сорочці і в такій же опинці (І. Франко); Сухий, високий на зріст, середнього віку чоловік у білому попереднику і білій шапці на голові проворно вимішував щось у макітерці (Л. Яновська); Олена.. заметушилась, махнула попередницею по лаві: - Сідай, Левку (М. Стельмах); Заголосили жінки, витираючи запасками очі (П. Кочура).