фаркнути 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
[діал.]
Словник відмінків
| Інфінітив | фа́ркнути | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | фа́ркнімо, фа́ркнім | |
| 2 особа | фа́ркни | фа́ркніть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | фа́ркну | фа́ркнемо, фа́ркнем |
| 2 особа | фа́ркнеш | фа́ркнете |
| 3 особа | фа́ркне | фа́ркнуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | фа́ркнув | фа́ркнули |
| жін.р. | фа́ркнула | |
| сер.р. | фа́ркнуло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| фа́ркнувши | ||