-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | фарбува́ти |
| однина | множина |
Наказовий спосіб |
1 особа | | фарбу́ймо |
2 особа | фарбу́й | фарбу́йте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС |
1 особа | фарбува́тиму | фарбува́тимемо, фарбува́тимем |
2 особа | фарбува́тимеш | фарбува́тимете |
3 особа | фарбува́тиме | фарбува́тимуть |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
1 особа | фарбу́ю | фарбу́ємо, фарбу́єм |
2 особа | фарбу́єш | фарбу́єте |
3 особа | фарбу́є | фарбу́ють |
Активний дієприкметник |
|
Дієприслівник |
фарбу́ючи |
МИНУЛИЙ ЧАС |
чол. р. | фарбува́в | фарбува́ли |
жін. р. | фарбува́ла |
сер. р. | фарбува́ло |
Активний дієприкметник |
|
Пасивний дієприкметник |
фарбо́ваний |
Безособова форма |
фарбо́вано |
Дієприслівник |
фарбува́вши |
Словник синонімів
ЗАБА́РВЛЮВАТИ (надавати чому-небудь певної барви, кольору), ЗАФАРБО́ВУВАТИ, ФАРБУВА́ТИ, ЗАКРА́ШУВАТИ розм., КРА́СИ́ТИ розм., ОБА́РВЛЮВАТИ рідше, БА́РВИТИ рідко, ЗАФА́РБЛЮВАТИ рідко, ОФА́РБЛЮВАТИ рідко, ОФАРБО́ВУВАТИ рідко; РОЗФАРБО́ВУВАТИ, РОЗЦВІ́ЧУВАТИ (у різні кольори). - Док.: заба́рвити, зафарбува́ти, пофарбува́ти, офарбува́ти, закра́си́ти, покра́си́ти, оба́рвити, зафа́рбити, офа́рбити, розфарбува́ти, розцвіти́ти. Сонце нахилилось над північним обрієм, забарвивши море червоним кольором (М. Трублаїні); За крутими донецькими кряжами сідало сонце. Яскраві його промені черкалися снігу, зафарбовуючи простір у червоно-рожевий колір (В. Собко); Хороша осінь золота надходить спроквола. В червоні й жовті кольори вона фарбує лист (Н. Забіла); Звідкілясь вирвалось тьмяне полум’я, офарбувавши в блідо-рожевий колір небесне молоко (С. Голованівський); Сонце заходило й червоним промінням красило гребені снігу (С. Васильченко); Зійшло ясне сонце, обарвило в рожевий колір клубки білого диму (М. Старицький); Марія розшарілась, кров барвила її лице гарячим рум’янцем (Ю. Смолич); Палала даль, ридала даль імлиста, гаряча кров офарбила цвіти (В. Сосюра); Палаців зали високі Розцвічує пензель митця (М. Бажан).
ФАРБУВАТИ (покривати чи просочувати фарбою); МАЛЮВА́ТИ рідше, ФА́БРИТИ заст.; ОФАРБО́ВУВАТИ рідше, ОФА́РБЛЮВАТИ рідше (якийсь предмет); ВИМАЛЬО́ВУВАТИ (старанно); НАФАРБО́ВУВАТИ (густо, інтенсивно); НАМА́ЗУВАТИ розм. (перев. косметичними засобами); НАФА́БРЮВАТИ (перев. вуса, бороду); ПРОФАРБОВУВАТИ (повністю, наскрізь); ЗАФАРБО́ВУВАТИ, ЗАФА́РБЛЮВАТИ рідше (перев. по старій фарбі); ПІДФАРБО́ВУВАТИ, ПІДМАЛЬО́ВУВАТИ (трохи або підновлюючи забарвлення); ПІДВО́ДИТИ (перев. призьбу, припічок); ПІДМА́ЗУВАТИ розм. (косметичними засобами, звичайно невміло). - Док.: пофарбува́ти, помалюва́ти, пофа́брити, офарбува́ти, офа́рбити, ви́малювати, нафарбува́ти, нама́зати, нафа́брити, профарбува́ти, зафарбува́ти, зафа́рбити, підфарбува́ти, підмалюва́ти, підвести́, підма́зати. [Прісцілла:] Се дівчина, що в нас нитки фарбує (Леся Українка); Він малює спід барки на синє, яким буває море в полудні (М. Коцюбинський); Генерал Букалов сидить перед дзеркалом і.. фабрить вуса (Я. Мамонтов); Гаряча кров офарбила цвіти (В. Сосюра); Тарас під самісінькою банею вимальовує якийсь візерунок (О. Іваненко); - Ви подивіться на нашу татарку: нігті нафарбувала (М. Коцюбинський); - Обголив я вуса й бороду, намазав щоки рум’янцями (І. Нечуй-Левицький); Згадав він чомусь робітфак, нашу студентську юність в парусинових черевиках. О, як ми їх нафабрювали зубним порошком! (О. Гончар); - Я йому зроблю шаблю, .. зафарбую ожиною (Григорій Тютюнник); -Треба було дещо підфарбувати перед Великоднем (О. Гончар); Ні, ні, та й побілить зайвий раз хату ретельна молодиця,.. підмалює сволок (Ю. Яновський); - Баба Бородавчиха дуже гарно вміла підводити піч і лежанку (П. Загребельний); Днями цілими в люстерко Заглядає діва, То підмаже себе справа, То поправить зліва (П. Глазовий).