фанфаронський 1 значення

-1-
прикметник
[розм.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний фанфаро́нський фанфаро́нська фанфаро́нське фанфаро́нські
родовий фанфаро́нського фанфаро́нської фанфаро́нського фанфаро́нських
давальний фанфаро́нському фанфаро́нській фанфаро́нському фанфаро́нським
знахідний фанфаро́нський, фанфаро́нського фанфаро́нську фанфаро́нське фанфаро́нські, фанфаро́нських
орудний фанфаро́нським фанфаро́нською фанфаро́нським фанфаро́нськими
місцевий на/у фанфаро́нському, фанфаро́нськім на/у фанфаро́нській на/у фанфаро́нському, фанфаро́нськім на/у фанфаро́нських

Словник синонімів

ХВАЛЬКУВА́ТИЙ (який любить хвалити себе, хвастати ким-, чим-небудь; який виражає хвастощі); ХВАЛЬКОВИ́ТИЙ, НЕСКРО́МНИЙ, ЗАДАВА́КУВАТИЙ, ХВАСТОВИ́ТИЙ, ХВАСТЛИ́ВИЙ, ФАНФАРО́НСЬКИЙрозм.- Терпіти не можу хвалькуватих дівчат, - із свого кутка озвався Аркадій (В. Собко); Хвалькуватими словами Гоблик уже в перший день повернув проти себе велику частину села (М. Томчаній); [Павло:] Мене перемогло те, що завжди було для мене найбільш ненависним. Самовпевнена бездушність, себелюбство, хвальковитий цинізм (О. Левада); Я на цей раз пробачив Булгакову ті хвастливі нотки, що звучали в цьому запитанні (І. Кулик); Він, мабуть, трохи задавакуватий і хоче показати свою зверхність над Віктором (П. Автомонов). - Пор. 1. зарозумі́лий.