-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | фанфаро́нити |
| однина | множина |
Наказовий спосіб |
1 особа | | фанфаро́ньмо |
2 особа | фанфаро́нь | фанфаро́ньте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС |
1 особа | фанфаро́нитиму | фанфаро́нитимемо, фанфаро́нитимем |
2 особа | фанфаро́нитимеш | фанфаро́нитимете |
3 особа | фанфаро́нитиме | фанфаро́нитимуть |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
1 особа | фанфаро́ню | фанфаро́нимо, фанфаро́ним |
2 особа | фанфаро́ниш | фанфаро́ните |
3 особа | фанфаро́нить | фанфаро́нять |
Активний дієприкметник |
|
Дієприслівник |
фанфаро́нячи |
МИНУЛИЙ ЧАС |
чол. р. | фанфаро́нив | фанфаро́нили |
жін. р. | фанфаро́нила |
сер. р. | фанфаро́нило |
Активний дієприкметник |
|
Пасивний дієприкметник |
|
Безособова форма |
|
Дієприслівник |
фанфаро́нивши |
Словник синонімів
ХВАЛИ́ТИСЯ ким, чим і з спол. щ о (хвалити себе, щось своє, своїх близьких), ПОХВАЛЯ́ТИСЯ, ВИХВАЛЯ́ТИСЯ підсил., ХВА́СТАТИ підсил., ХВА́СТАТИСЯ підсил., СЛА́ВИТИСЯ розм., ФАНФАРО́НИТИ розм.; КОЗИРЯ́ТИ розм. (виставляти як свою перевагу). - Док.: похвали́тися, ви́хвалитися, похва́стати, похва́статися. - Ге! - хвалиться дядько Володько, - се в мене такий кришталь, що другого такого в цілісінькому світі не надибаєш! (Марко Вовчок); Батьком-матір’ю не хвались, а хвались честю (прислів’я); Мати перед усіма вихваляється: - Слава Богу, вивчився мій Микола на лікаря (Григорій Тютюнник); Василь Семенович хвастає було, що його батько в дворці був, як свій чоловік (Панас Мирний); [Кіндрат Антонович:] І я скрізь тобою хвастаюся, кажу, що нема на всю округу такого (М. Кропивницький); Не славтеся царевою Святою войною. Бо ви й самі не знаєте, Що царики коять (Т. Шевченко); - Козиряєте начитаністю? - усміхнувся зневажливо Барсовський (Є. Куртяк).