-1-
дієслово недоконаного виду
[розм.]

Словник відмінків

Інфінітив фанфаро́нити
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   фанфаро́ньмо
2 особа фанфаро́нь фанфаро́ньте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа фанфаро́нитиму фанфаро́нитимемо, фанфаро́нитимем
2 особа фанфаро́нитимеш фанфаро́нитимете
3 особа фанфаро́нитиме фанфаро́нитимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа фанфаро́ню фанфаро́нимо, фанфаро́ним
2 особа фанфаро́ниш фанфаро́ните
3 особа фанфаро́нить фанфаро́нять
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
фанфаро́нячи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. фанфаро́нив фанфаро́нили
жін. р. фанфаро́нила
сер. р. фанфаро́нило
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
фанфаро́нивши

Словник синонімів

ХВАЛИ́ТИСЯким, чим і з спол. щ о (хвалити себе, щось своє, своїх близьких), ПОХВАЛЯ́ТИСЯ, ВИХВАЛЯ́ТИСЯпідсил., ХВА́СТАТИпідсил., ХВА́СТАТИСЯпідсил., СЛА́ВИТИСЯрозм., ФАНФАРО́НИТИрозм.; КОЗИРЯ́ТИрозм. (виставляти як свою перевагу). - Док.: похвали́тися, ви́хвалитися, похва́стати, похва́статися. - Ге! - хвалиться дядько Володько, - се в мене такий кришталь, що другого такого в цілісінькому світі не надибаєш! (Марко Вовчок); Батьком-матір’ю не хвались, а хвались честю (прислів’я); Мати перед усіма вихваляється: - Слава Богу, вивчився мій Микола на лікаря (Григорій Тютюнник); Василь Семенович хвастає було, що його батько в дворці був, як свій чоловік (Панас Мирний); [Кіндрат Антонович:] І я скрізь тобою хвастаюся, кажу, що нема на всю округу такого (М. Кропивницький); Не славтеся царевою Святою войною. Бо ви й самі не знаєте, Що царики коять (Т. Шевченко); - Козиряєте начитаністю? - усміхнувся зневажливо Барсовський (Є. Куртяк).