-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний фантасти́чний фантасти́чна фантасти́чне фантасти́чні
родовий фантасти́чного фантасти́чної фантасти́чного фантасти́чних
давальний фантасти́чному фантасти́чній фантасти́чному фантасти́чним
знахідний фантасти́чний, фантасти́чного фантасти́чну фантасти́чне фантасти́чні, фантасти́чних
орудний фантасти́чним фантасти́чною фантасти́чним фантасти́чними
місцевий на/у фантасти́чному, фантасти́чнім на/у фантасти́чній на/у фантасти́чному, фантасти́чнім на/у фантасти́чних

Словник синонімів

ДИ́ВНИЙ (який викликає подив своїми якостями, поведінкою тощо), ЧУДНИ́Й, ДИВОВИ́ЖНИЙ, ЧУДЕРНА́ЦЬКИЙ, ДИКО́ВИННИЙрозм.,ДИВО́ЧНИЙрозм.,ДИВОГЛЯ́ДНИЙдіал.;ХИМЕ́РНИЙ, ХИМЕ́РИСТИЙ, КУРЙО́ЗНИЙ, ФАНТАСТИ́ЧНИЙ, ПОТОЙБІ́ЧНИЙ (який виходить за межі звичайного, нормального);ЕКЗОТИ́ЧНИЙ (незвичайний для даної місцевості, культури, даного середовища тощо); ДИВАКУВА́ТИЙ, ЧУДАКУВА́ТИЙ (про людину);ДИВА́ЦЬКИЙ, ЧУДА́ЦЬКИЙ (властивий дивакові). На другий день возять нас усюди.. Що не крок, то нова штука, та така, що не знаєш, що сказати, така вона мудра та дивна (збірник "Народні оповідання"); Семен Палій той та був на все село чудний та дивний (Марко Вовчок); [Захарко:] Якась чудна у тебе сьогодня балачка: з одного на друге перескакуєш, тільки докупи не збереш! (М. Кропивницький); У двері просовується якась дивовижна фігура. Щось цибате, в довгій, аж до п’ят, свитині (Г. Хоткевич); З Зоєю прийшов Кость, який мав чудернацьке прізвище - Закопайвухо (О. Донченко); Ось сафора, диковинне південне дерево, що квітує у липні білим та запахущим квітом (О. Гончар); Дивувалася [Марія], дивилась і слухала, як молодий Дивочний гость той говорив (Т. Шевченко); Був [капелюх] трохи дивоглядний, з надто високим пером та дуже великими крисами (Н. Кобринська); [Економ:] Якесь дивне те військо, що я його такого ніколи й не бачив: і зброя і одежа - все якесь химерне, невидане (С. Васильченко); Мов бачу тихую оселю В якомусь світлі чарівнім: ..Тремку, химеристу веселку Округ лампади (М. Старицький); Вона ніяк не могла зібрати думки й оговтатися в несподіваних і курйозних - коли не сказати більше - обставинах (Ю. Смолич); Люблять [магнати] вражати своїх гостей якоюсь несподіванкою, чимсь незвичайним, фантастичним (І. Нечуй-Левицький); Чи то в тумані, чи від шуму води короткі накази їхні здавалися глухими, потойбічними (О. Донченко); - Я вас здалека пізнав, по екзотичній постаті вашій (О. Кобилянська); Леонід Артемович давно здавався завучу дивакуватим (Ю. Мушкетик); Начеб скинув з себе маску вищості - простим став цей чудакуватий молодий чоловік (Ю. Шовкопляс); Всі в редакції знають дивацьке захоплення Пилипа Остаповича - колекціонувати всілякі перекрути від слова "псевдонім" (С. Журахович); Старов цілував руки. Олдрідж виривався. Але нікому не здавалося все це чудацьким (О. Ільченко). - Пор. 1. незрозумі́лий, 1. неймові́рний.
КАЗКО́ВИЙ (створений уявою; такий, який не може бути насправді; вигаданий),МІФІ́ЧНИЙ, ФАНТАСТИ́ЧНИЙ, ФЕЄРИ́ЧНИЙ. Діденко любив малювати казкові пейзажі, де все було ніби вийняте з дитячої уяви (Вас. Шевчук); - Ти, Христолобенко, надто екзальтований!.. Виняткових особистостей тобі подавай, геніїв, героїв!.. Люди прості, куди їм до міфічних героїв (Є. Гуцало); Дніпро димів, як пожарище. Він нагадував арену фантастичної битви (Я. Баш); Ні на крок не зближуйся. Бо відстань - іспит серця і феєричне марево душі (В. Стус).
НАДЗВИЧА́ЙНИЙ (дуже великий за силою вияву, інтенсивністю чого-небудь, завдяки чому виділяється на загальному тлі), НЕЗВИЧА́ЙНИЙ, ВИНЯТКО́ВИЙ, СУГУ́БИЙкнижн. заст.;НЕЗРІВНЯ́ННИЙ (який важко порівняти при цьому з чим-небудь);НАДМІ́РНИЙ, НЕПОМІ́РНИЙ (який перевищує звичайну міру, норму); НЕЙМОВІ́РНИЙ, НЕПРАВДОПОДІ́БНИЙ, ДИВОВИ́ЖНИЙ, КАЗКО́ВИЙ, ФАНТАСТИ́ЧНИЙ (який викликає подив силою свого вияву, у який важко повірити);НАДПРИРО́ДНИЙ, НЕЗЕМНИ́Й (який силою свого вияву настільки відхиляється від звичайного ступеня, що викликає враження про неможливість такого в природі);НАДЛЮ́ДСЬКИЙ, НЕЛЮ́ДСЬКИЙ, НАДСИ́ЛЬНИЙ, НЕПОСИ́ЛЬНИЙ (який викликає враження про перевищення звичайних людських якостей, властивостей, можливостей). Ладигін з дитинства відзначався спокійною поведінкою, надзвичайною чутливістю та мрійністю (Д. Ткач); Тільки незвичайна блідість обличчя показувала, якого зусилля волі коштує йому.. спокій і стриманість (О. Гончар); Не раз ризикував [Яків] життям - рятував справу своєю винятковою особливістю та холоднокровністю (Є. Кротевич); В час смертельної небезпеки.. дворянство дає кріпаків і майно з сугубою неохотою, скаргами й наріканням (О. Полторацький); Андрій знову цілком віддався своїй роботі, знаходячи в ній незрівнянну радість творчості (О. Гуреїв); На хвилю нерви його отупіли з надмірного болю (І. Франко); Тітка, зігнувшись під непомірною вагою, ..поспішала до поїзда (В. Козаченко); В надвечір’ї його біле волосся спалахнуло неправдоподібноюбілістю (Є. Гуцало); Чутка про мандрівних акробатів облетіла слободу з дивовижною швидкістю (А. Шиян); І дивишся на сю гостру енергію [гуцулів], на сю непогамовану завзятість, на сю витривалість казкову - і гадаєш собі: і так то все пропаде? (Г. Хоткевич); Лице його гляділо якось гордо І враз тривожно; очі з ям глибоких Блищали острим надприродним блиском (І. Франко); Якби я невірним був тобі таємно, - ..Я б украв у себе щастя своє - долю, Я б зазнав страшного неземного болю! (В. Бичко); - У мами надлюдська сила, надлюдський розум! - з подивом шептав Адась (І. Франко); Нелюдським напруженням він робить ще кілька кроків і знесилено осідає на землю (І. Багмут); Надсильне, довго здержуване хлипання перервало її мову (І. Франко); Вона тремтіла від непосильногонапруження волі (І. Ле). - Пор. 3. вели́кий, найбі́льший, 1. небува́лий, 1. неймові́рний.
НЕЗДІЙСНЕ́ННИЙ (який не може здійснитися, збутися), НЕЗДІЙСНИ́МИЙрідше,НЕМОЖЛИ́ВИЙ, НЕЗБУ́ТНІЙрідше;НЕДОСЯ́ЖНИЙ (якого не можна досягти, добитися);НЕРЕА́ЛЬНИЙ, НЕЖИТТЄ́ВИЙ[НЕЖИТТЬОВИ́Йрідше], ФАНТАСТИ́ЧНИЙпідсил.,УТОПІ́ЧНИЙпідсил.,ХИМЕ́РНИЙпідсил. (який не може бути здійснений через відсутність реальних підстав). - Сміливість молодого князя достойна тільки похвали. Та наміри його надто вже сміливі і.. нездійсненні (Д. Міщенко); О мрії юні, нездійснимі! (В. Сосюра); [Женя:] Я п’яна була! Коханням упилася та незбутніми думками і охмеліла!.. (М. Кропивницький); Як гарно марилось на шкільній лаві, скільки робилося сміливих, але часом і недосяжних проектів! (М. Коцюбинський); Шахай.. спав тихо, наче й не спав зовсім. Снів фантастичних і нереальних він не знав (Ю. Яновський); Нежиттєві плани; - Я плакала в подушку, мріяла про фантастичні зустрічі з ним... (О. Донченко); Справді, єдиній дочці такого батька.. даремно було б доводити, що її "принципи" утопічні і не годяться в наші обставини (Леся Українка); Очі в парубка світилися вогниками химерних надій (І. Цюпа). - Пор. 2. недосту́пний.
НЕРЕА́ЛЬНИЙ (якого немає й не буває в дійсності), ІРРЕА́ЛЬНИЙкнижн., ФАНТАСТИ́ЧНИЙпідсил.,НЕЗЕМНИ́Йпідсил.;НЕІСНУ́ЮЧИЙ (якого немає в дійсності). Нереальним видається він Ігореві. Немов персонаж з невиразного й напівзабутого сновиддя (Ю. Шовкопляс); Неначе реальний світ крадькома міниться на фантастичний, зміняється на легку мрію й тоне десь в сизій далечі (І. Нечуй-Левицький); Шевченко в противагу естетам, які неодмінно жінку малювали ефемерною, подібною до ангела, неземною, - портрет обдуреної нещасної Катерини своєї дав простими, земними, реальними мазками (П. Тичина); [Хламушка:] Ну, й люди! Понабудують собі неіснуючих перепон.. і мучаться (І. Кочерга). - Пор. ви́гаданий, 1. надприро́дний, 1. прима́рний, уя́вний.