-1-
іменник жіночого роду

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний фанта́зія фанта́зії
родовий фанта́зії фанта́зій
давальний фанта́зії фанта́зіям
знахідний фанта́зію фанта́зії
орудний фанта́зією фанта́зіями
місцевий на/у фанта́зії на/у фанта́зіях
кличний фанта́зіє* фанта́зії*

Словник синонімів

ВИ́ГАДКА (те, що створене в уяві, чого немає й не було в дійсності), ВИ́ДУМКА, ВИ́ГАДрідше, ВИ́МИСЕЛ, ВИ́ТІВКА, ФАНТА́ЗІЯ, ФАНТА́СТИКА, НЕБИЛИ́ЦЯ, НЕБУВА́ЛЬЩИНА, МУДРУВА́ННЯ, КОНЦЕ́ПТзах.,ПРИГА́ДКАрідко, ФАНТАСМАГО́РІЯрідко,БА́ЙКАрозм., БРЕ́ХНІмн., розм., ПОБРЕХЕ́НЬКИрозм., ХАРАМА́Н діал.Дядько похилив голову,.. а далі почав розказувати, мішаючи те, що йому оповідав дід, із своїми вигадками (І. Нечуй-Левицький); Прошу.. не думати, що се я розповідаю видумку (І. Франко); Він мовив навмання, не знав, що вигад зійдеться з правдою (Леся Українка); Читаючи поему, роман, ми часто можемо забутись і вважати, що описувана подія не є вимисел, а істина (з науково-популярної літератури); Оверко, Зінько на всякі витівки вдаються, якусь капость неодмінно встругнуть (К. Гордієнко); [Орест:] Я знаю тільки одно право, право на щастя! А яке ж ти маєш право віддавати мене в жертву якійсь фантазії, якійсь фікції (Леся Українка); Записав.. серію осетинських казок, які мене вразили буйною фантастикою (С. Васильченко); [Омелян:] Пане війте, відки ви смієте розпускати про мене і про мою сестру якісь небилиці? (І. Франко); - У скруті чоловік в усяку небувальщину повірить (І. Муратов); Повинні [драматичні твори] подавати нам справжнє життя, а не якісь пригадки (Панас Мирний); Слід лише примусити Каргата говорити прилюдно.. Це враз показало б усю безпідставність його фантасмагорій (Ю. Шовкопляс); То байка, що Іван був дев’ятнадцятий у батька (М. Коцюбинський); Насті вже давно хотілося провчити бабу, щоб по хатах брехень не розносила (Я. Качура); На відміну від традиційних мисливських побрехеньок, біля нашого вогнища розповідалося лише правду (О. Гончар).
ІЛЮ́ЗІЯперев. мн. (нездійсненна мрія, необґрунтовані сподівання), ОМА́НА, ФАНТА́ЗІЯперев. мн. - Не треба ілюзій, не треба омани, - сердилась на себе Раїса (М. Коцюбинський); Іноді хіба що фантазіями тішить себе: як виросте син та буде вже курсантом морським або льотчиком, повезе вона його в те місто (О. Гончар)
ІМПРОВІЗА́ЦІЯ (прозовий, віршований, музичний твір тощо, створений без підготовки, попереднього обдумування), ЕКСПРО́МТ, ФАНТА́ЗІЯ. З кімнати Юлі часто доносились.. якісь невідомі мелодії, мабуть, її власні імпровізації (Р. Іваничук); Вірний собі, він записує в книгу ліричний експромт (Т. Масенко); Він хотів подивитись на ноти, але бачив, що вона грала без нот: се була її фантазія (Г. Хоткевич)
МРІ́Я (витвір уяви; думка про щось бажане, приємне тощо),МА́РЕННЯ[МАРІ́ННЯ], СОН, МРІ́ЯННЯ, МА́РИрозм.,ФАНТА́ЗІЯ, ІЛЮ́ЗІЯ (необґрунтована надія). Мрії передсвітні, Які ви чарівні! (Леся Українка); Сік з дерева... З людського тіла кров... Голодне марення про Ельдорадо... (М. Рильський); Маріння мої далекозорі, Не діждусь я слави ваших днів; Не побачу в світовім просторі Кинених в безмежність кораблів! (М. Зеров); Спокій тих, що вірять нам, Ми берегти клялися ревно. Ну що ж, не збутись нашим снам, Хоч і жалітимеш напевно (Л. Дмитерко); Весна, весна, а в нас - гай-гай! Далеко зором не сягай, Згаси остаток мар (П. Грабовський); Якби ті фантазії справдилися, то хто знає, чи Краньцовська осталася б між живими? (Лесь Мартович); Безперечно, ілюзія прекрасна річ, але - на жаль, не завше (М. Хвильовий).
ПРИ́МХА (несподіване, нічим не обґрунтоване бажання як вияв неврівноваженості), ЗАБАГА́НКА, КАПРИ́З, ВИ́ГАДКА, ФАНТА́ЗІЯ, ХИМЕ́РА, ВЕ́РЕДИрозм.,ПРИВЕРЕ́ДИрозм., ДУРрозм.,НО́РОВИрозм.,ВИТРЕБЕ́НЬКИрозм., ВИ́БРИКИрозм., КО́НИКИрозм.,ПРИЧУ́ДАзаст.,ЗА́БАГзаст.Заповзята мати до певного часу потурала примхам дочки, яка не хотіла покидати Київ та тітку Настю (Л. Дмитерко); Спершу Федорчине прохання видалося йому дивною забаганкою, але поволі він пройнявся її настроєм (Ю. Мушкетик); Її нерви за літо не дуже-то поправились і нам всім неможливо тяжко було витримати з її нервовими капризами (Леся Українка); - А се що за вигадки? Ще я не діждалася, щоб ти, запанівши, гордував матір’ю-мужичкою?! (М. Коцюбинський); [Енн:] Куди це ви зібралися у пальті в таку спеку, Таню .. Дивна фантазія (В. Собко); Хоч я великої і не зробив кар’єри І землю став орать без жодної химери, Але зато мені ніхто не дорікав, Щоб ґречність словом я чи вчинками зламав (переклад М. Рильського); Це, мабуть, у вас якісь вереди чи примхи, щоб спати на цвинтарі (І. Нечуй-Левицький); [Квітка:] Слухай, твоя няня всяку міру переступає своїми примхами та привередами (М. Старицький); Збирався з Борисенком іти у ліс.. Сестра як дурна розревлась та й не пустила, як жінка. От дур жіночий!.. (Панас Мирний); - Та що це ти моду взяла прибиратися щовечора, як на весілля? Що це за норови на тебе напали? (М. Куліш); Як подивлюсь на хист теперішніх людців, На витребеньки їх... Та що з ними мороки... (П. Гулак-Артемовський); - Я тобі скажу, Мотре, що ти своїми вибриками, своїми фантазіями заженеш маму до могили! (Ірина Вільде); Коляда впав на ліжко і забився в істериці.. Фросина вийшла з хати. Бачила вона вже не раз оці коники (М. Зарудний); Були Латинці дружні люди І воюватись мали хіть. Не всі з добра, хто од причуди, Щоб битися, то рад летіть (І. Котляревський); Вони Невільники забагів своїх, Дурниць, зіпсуття та нудьги (І. Франко).