-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив фантазува́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   фантазу́ймо
2 особа фантазу́й фантазу́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа фантазува́тиму фантазува́тимемо, фантазува́тимем
2 особа фантазува́тимеш фантазува́тимете
3 особа фантазува́тиме фантазува́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа фантазу́ю фантазу́ємо, фантазу́єм
2 особа фантазу́єш фантазу́єте
3 особа фантазу́є фантазу́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
фантазу́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. фантазува́в фантазува́ли
жін. р. фантазува́ла
сер. р. фантазува́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
фантазува́вши

Словник синонімів

ВИГА́ДУВАТИ (говорити, описувати те, чого немає й не було; створювати в уяві), ВИДУ́МУВАТИ, ПРИДУ́МУВАТИ, ВИМИШЛЯ́ТИ, ВИМИ́СЛЮВАТИ, ФАНТАЗУВА́ТИ, МУДРУВА́ТИ, ІМПРОВІЗУВА́ТИ, ПЛЕСТИ́розм., ПЛЕСКА́ТИрозм., ВИПЛІТА́ТИрозм., СПЛІТА́ТИрозм., ПРИГА́ДУВАТИрозм., ХИМЕ́РИТИрозм., ХИМЕРУВА́ТИрозм., КОВЕРЗУВА́ТИрозм.; ДОКЛАДА́ТИдіал. (для сміху). - Док.: ви́гадати, ви́думати, приду́мати, ви́мислити, ви́мудрувати, ви́метикувати, ви́плести, сплести́, пригада́ти, прирозумі́тирозм.Став тоді хлопець у самій уяві своїй вигадувати всякі пригоди й переживати їх (А. Головко); [Любов:] Нещастя!.. все нещастя!.. А коли буде щастя? Ах, тіточко!.. Ну, годі.. Не вважайте, се так, голова болить, от і видумую (Леся Українка); Часом темної, довгої ночі Грицько не спав і на волосину: все придумував та пригадував, що б його перед жінкою вивести таке, щоб звихнути Чіпчину правду... (Панас Мирний); - І ти тхором мене зовеш! І небилиці вимишляєш (І. Котляревський); Тимко починав фантазувати. Він бачив себе таким же високим і ставним, як Іван Павлович (Ю. Збанацький); Покиньмо їх та ходім поки за писарем; будемо дивитись, що той мудрує (Г. Квітка-Основ’яненко); Факт, який мав він на увазі, був явно непереконливий і недостатній, щоб посіяти сумнів у Грицьковому серці.. Імпровізувати Павло тоді не рискнув (А. Головко); Вінцусиха плете по селі, начебто він ні на батька, ні на матір не похожий (І. Муратов); Колись баби плескали, мовбито він крадене передержує (Б. Грінченко); Люди.. виплели, що буцім Пріська напоїла Хведора кошачим мозком (Панас Мирний); Цар упився - вже в світлиці Він сплітає небилиці (Л. Первомайський); [Старшина перший:] Ох, старі голови та розумні; химерять - химерять, та й зроблять з лемеша швайку (Т. Шевченко); [Поет (до музи):] Не химеруй, кохана, бо мусимо до рана списати сей папір (Леся Українка); Їде [дурень] через гай і щось дуже замисливсь, і дев’ять розумних не вгадали б, об чім він коверзує (О. Стороженко); [Охрім:] Вийду на вулицю, хлопці й дівчата зберуться, ..почнуть таке докладати, що, здається, і мертвий зареготав би (М. Кропивницький).
МРІ́ЯТИ (створювати в уяві образ когось, чогось, поринати в мрії; прагнути в думках до когось, чогось), МА́РИТИ, ГАДА́ТИ, СНИ́ТИ, МРІ́ТИрозм.;ФАНТАЗУВА́ТИ (поринати в фантазії). Галина перед війною мріяла поступити в кіностудію (А. Шиян); Ходив Грицько і марив про те, як колись признаються вони одне одному в коханні (С. Васильченко); Повертався з чужими, Гадав всю дорогу, Як матусю ріднесеньку Стріну край порогу (П. Грабовський); Куриленко з тої ночі, коли зазнав нападу у вербах, ніби втеряв розум і снив Одаркою (І. Ле); Недарма мріла матінка І наяву і в снах, Що вийде син із затінку На сонце, як весна (М. Шпак); Сев почав фантазувати про далекі острови, про голих чорних королів і високі зелені пальми (Ю. Яновський). - Пор. вимрі́ювати.