ВИГА́ДНИК (той, хто легко вигадує, видумує, людина з живою уявою), ФАНТАЗЕ́Р, ВИГА́ДЬКОрозм.Вжахнуло вчительку те, що сталося з ним, вчорашнім жартуном, вигадником (О. Гончар); - Він великий фантазер і мрійник. Як щось вигадає, то потім певен, ніби так і справді було (М. Трублаїні); Королева знала, що з нього неабиякий вигадько і веселун (переклад М. Лукаша). - Пор. витівни́к.

ФАНТАЗЕР (людина, схильна до фантазій, мрій), ФАНТАСТ, МРІЙНИК, УТОПІ́СТкнижн. (той, хто захоплюється нереальними мріями); ПРОЖЕКТЕ́Рірон. (той, хто вигадує прожекти). - Ох і вигадько ж ти! Ох і фантазер! - всміхалася мати щасливо (О. Гончар); [Ада:] Ви, Івасю, все ще непоправний фантаст, як я бачу (Мирослав Ірчан); Хороша він, чесна людина, але жив наче за хмарами... Мрійник, прекраснодушний мрійник (З. Тулуб); Старший механік служив на "Буревіснику" четвертий рік і вже славився на весь флот як "прожектер" (М. Трублаїні).